Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 15. липця/юлия
2020 р.
Дальшы стрічы з представниками влады полномічного про нацийональны меншыны
Полномічный влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны Ласло Буковскій стрітил ся в минулым тыжни з представниками новой влады. 9. липця/юлия виділ ся з премєром Іґором Матовичом, о ден пізнійше з державным секретарьом Міністерства Культуры Словацкой Республикы Владиміром Долінайом. З премєром Матовичом вели конструктивну бесіду о компетенциях полномічного, о меншыновых правах і леґіслативных замірах влады. Подля Буковского были згідны з премєром Матовичом про тото, што треба державі вытворити новый уряд – «міністерство про меншыны». Новый державный секретар, Владимір Долінай, одповідат в Міністерстві Культуры за обшыр меншыновой культуры, зато темом стрічы з Буковскым было проіднаня ріжных форм культурных проґрамів і дотаций та іх ефективнійше наставліня. І на стрічы з секретарьом Буковскій бесідувал на тему повселюдного спису, якій наплянуваный єст на 2021 рік. Секретар згодил ся на спілпрацу і підпору подій присвяченых меншынам.
Активны неділі в Выгорлятскым Музею в Гуменным
В літнім сезоні Выгорлятскій Музей в Гуменным выходит з пропозицийом проґраму промуючого традицийны ремесла. Цикль варштатів буде проходил што неділя од 19. липця/юлия до 30. серпня/авґуста. Протягом пятьох неділь Музей представит ковальство, ремінярство, роботу зо соломом, вырабляня шындлів і традицийных материялів на покрываня стріхы, тканя на короснах, роботу з уцячом волном, токарство, столярство (гоблярство) і малюваня на шклі. На варштатах вказуваны будут традицийны ремесельны поступы, інструменты потрібны про тоту роботу і готовы выробы, присутны будут мочы видіти і тематичны выставы ґу окремым темам варштатів. Додатково участникы варштатів самы будут прібувати технікы ремесла та зазнаємити ся з ним і за посередництвом обзераня самого скансену. Вчас першых варштатів в неділю, 19. липця/юлия, презентувати будут ковальство. В скансені мают автентичный фунґуючый ковальскій варштат з русиньского села Нехвальполянка. Буде і товды можливіст переіхати ся на конях.
Малый набір до русиньской ґімназиі
9. і 10. липця/юлия тырвали записы до русиньской, єдиной во світі, ґімназиі в Рускым Керестурі. До середньой школы з інтернатом Петро Кузмяк на одділіня ґімназиі з русиньскым навчальным языком записало ся лем троє діти, а мінімальне чысло, жебы урухомити клясу то пятеро діти. Векшым заінтересуваньом тішыло ся одділіня ґімназиі з сербскым навчальным языком, гын зголосило ся 13 діти. Найвеце приголосило ся осіб до студиюм туристикы і готелярства – тото одділіня школы в Рускым Керестурі буде мало 21 школярів. Як коментувала нашій редакциі результаты набору Олена Папуґа, котра є членкыньом Нацийонального Совіту Русинів, самосправного меншынового орґану, проблем не єст новый. Подля слів бывшой депутаткы сербского парляменту, причын низкого набору є вельо, а то м.ін. поділіня бывшой державы Югославіі на окремы державы – діти з Хорвациі не приходят ся вчыти до Сербіі, бо не є нострифікациі дипломів. Дале – діти выберают середні школы, по котрых можут піти одраз до роботы, а не дале на університет. Інчым проблемом, котрый спостерігат Папуґа, є тото, што русиньска інтеліґенция, котра жыє головні в Новым Саді, не хоче посылати діти до школы в Рускым Керестурі, а што більше – своі діти выховує в сербскым языку.
На туристів ждут в лемківскых церквах
3. липця/юлия рушыла тогорічна едиция Одкрытого Шляку Деревяной Архітектуры в Малопольщы. Малопольска Туристична Орґанізация што рока дає можливіст одвиджати обєкты вписаны на Пут Деревяной Архітектуры враз з провідником. Удоступнены обєкты одкрыты сут в кажду пятницю і суботу в год. од 9.00 до 18.00 та в неділі од 12.00 до 17.00. В храмах все ждут провідникы готовы оповідати про дану святыню. Дрібницьовый список вшыткых одкрытых обєктів находит ся на сайті drewniana.malopolska.pl. Найдеме на ним вельо церкви з Лемковины. На тот момент одркыты в вікенды без ціле літо сут церкви в: Бортным, Бересті, Бодаках, Брунарах, Квятони, Лоси, Мацині, Новици, Поворознику, Прислопі, Рыхвалді, Ропици, Шквіртным, Теличы, Верхомли і в Волівци.
Коментарі