Сумар дня на 15. мая 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 15. мая 2026 р.

На Раді Влады СР про нацийональны меншыны рішали ся і русиньскы квестиі

В віторок 12. мая одбыло ся в Братиславі 4. засіданя Рады Влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны. Вюл го підпредседа Рады і єдночасно полномічный влады СР про нацийональны меншыны Акош Горонь. Рада дискутувала десят пунктів, медже котрыма были шкільництво, нацийональны музеі, нацийональне высыланя ци актуальны леґіслятівны процесы. За русиньску нацийональну меншыну брали участ Мартін Караш, Петро Медвідь і Мілян Ян Піліп, якій є єдночасно председом Палаты Нацийональных Меншын. В темі шкільництва Русины звернули увагу м.ін. на брак підручників в меншыновых языках. Кєд іде о Музей Русиньской Культуры, порушены были дві темы: директора і реконструкциі просторів музею. Што до реконструкциі Міністерство повторило, же на тот момент не мат грошы. В одповіди подало, што роздумує ся і о можливости перенести русиньскій музей до інчых просторів. До 30 днів має быти выписаный конкурс на директора інституциі. Бесіда была і о рекомендациях експертів, што в минулым році провели моніторінґ рівня імплементациі Европейской карты реґіональных або меншыновых языків на Словациі. В однесіню до русиньского языка рекомендуют словацкій владі приняти крокы на сприступніня передшкільной, основной, середньошкільной і технічной фаховой освіты по русиньскы і забезпечыти континуацию медже рівнями освіты. Рекомендациі тыкают і освіты про учытелів, вчыня істориі, котра оддзеркалят русиньскій язык, посиліня хоснуваня русиньского языка в комунікациі з орґанами і публичныма службами, як і можливіст, жебы Русины могли мати тыжденник або денник, в тым онляйн выданя. О дальшых темах піднятых на засіданю прочытате в дописі на нашым портали.

Приносиме проґрам Русиньского Фестівалю в Свиднику

Ближыт ся 14. річник Фестівалю Культуры Русиинів Словациі – Русиньскій Фестіваль, котрого головным орґанізатором є Окресна Орґанізация Русиньской Оброды в Свиднику. Фестіваль потырват цілый тыжден. В понедільок 25. мая в Піддукляньскым Освітнім Центрі пройде одкрытя фестівалю, котрому буде товаришыл выклад о перлинах Карпат. В віторок в Домі Культуры акторы Театру Александра Духновича вкажут пєсу з назвом «Полепетко». В середу в Піддукляньскій Бібліотеці Інститут Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Універистету просит на бесіду о русиністиці в школі. В четвер буде 11. Фестіваль Віры, в рамках котрого одправлена буде грекокатолицка св. Літургія в русиньскым языку. В пятницю зачне ся головна част фестівалю – в свидницкым амфітеатрі, і потырват до неділі. В проґрамі на пятницю єст м.ін. 7. річник Фестівалю Орфеус – музичной переглядкы авторской русиньской творчости і выступы фольклорных ансамлів. В суботу запрезентує ся м.ін. ПУЛьС з Пряшова – єдиный в світі професийный русиньскій ансамбль. В послідній ден подіі, недію запрезенуют ся домашні ансамблі і гості. На сайті Фестівалю мож придбати 3-дньовы білеты вступу і видіти детальный проґрам фестівалю.

Климківка буде піддана гыдролоґічно-гыдравлічній експертизі

З ініциятивы малопольского воєводы в Устю Рускым прошла стріча в справі фунґуваня резервуару в Климківці. Пришли на ню м.ін. представникы Реґіонального Заряду Водной Господаркы, ґорлицкого самоуряду, рыбарів і заряд MPGK в Ґорлицях. Постулювана была зміна інструкциі господаруваня водом, цілю утриманя высшого рівня выполніня в резервуарі, через ограничыня ґарантуваного одплыву воды до рікы Ропа. Директор Департаменту Охороны перед Заливами і Сушом вказал на конечніст опрацуваня гыдролоґічно-гыдравличной експертизы, котра позволит оцінити, як така зміна влине на заливову безпеку і ци в ріці Ропа был бы запевненый одповідній біолоґічный переплыв. Результаты експертизы будут основом до зложыня внеску о нове водоправне позволіня і зміну інструкциі господаруваня водом.