Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 16. листопада/новембра 2023 р.
Ніколяс Купеньскій новым шефом Карпаторусиньского Консорциюм Пілнічной Америкы
Новым шефом Карпаторусиньского Консорциюм Пілнічной Америкы остал Ніколяс Купеньскій. Мандат має на єден рік. Засіданя прошло 8. вересня/септембра тр. Консорциюм творят ведучы шестьох карпаторусиньскых культурных орґанізаций Пілнічной Америкы: Павел Роберт Маґочій за Карпаторусиньскій Дослідничый Центр, Шарон Джарров за Карпаторусиньскє Общество, Богдан Горбаль за Лемківску Асоцияцию, Карен Варян за Русиньску Асоцияцию, Мария Сільвестрі за Фундацию Тімо та Ніколяс Купеньскій за Світову Академію Русиньской Культуры. Др Купеньскій наштоден вчыт росийского языка і літреатуры на Академіі Повітряных Сил Зъєднаных Штатів Америкы. На вересньовым засіданю Консорциюм вызначыло тіж контатковы особы, котрыма остали: Елейн Русинко за Вашынґтон та Томаш Калинич за Европу. Ніколяс Купеньскій буде так само репрезентувал Консорциюм в Світовій Раді Русинів в періоді 2023-2025. На засіданю Консорциюм оцінило тіж діяня членьскых орґанізаций за послідній рік. В своім пресовым оголошыню подали, што редакторком офіцияльного пресового орґану Карпаторусиньского Общества The New Rusyn Times стала Каріна Муляр, а тіж, што 2. децембра/грудня тр. пройде округлый стіл з нагоды печатаня 5. выданя книжкы Павла Роберта Маґочія пн. «Нашы люде: Карпатьскы Русины і іх потомкы в Пілнічній Америці».
«Кычера» вернула з Караібів
Закінчыло ся турне Лемківского Ансамблю Пісні і Танця «Кычера» на Караібах. Ансамбль брал участ в Медженародным Фестівали Quadrille, што проходил на Ґваделюпі. Фестіваль тішыл ся великом популярністю, подібні як презентация лемківской культуры, в виді танців, музикы, співанок, облечыня. Як подає кєрівник ансамблю – Юрий Стариньскій – публика была захоплена выступами ансамблю. Кычера концертувала по ріжных місточках Ґваделюпы, м.ін. в Sant Rose, ци Lamentin. Участниками фестівалю были тіж ансамблі з Мартинікы і Франциі та домашні ґрупы quadrille з Ґваделюпы.
Міністерство Внутрішніх Справ і Адміністрациі подало комунікат, што зо середків загальной буджетовой резервы перезначеных было 718 тис. зл на дополніня підметовой дотациі на 2023 рік для орґанізаций, котры не сут причысляны до сектора публичных фінансів. Орґанізациі можут ся старати о звекшыня макс. 20 проц. высокости теперішньой дотациі. Заінтересуваны підметы можут до зарани представляти внескы з поясніньом конечности звекшыня дотациі.
Як было з ворожыньом? Хто знат?
Ци Лемкы ворожыли си на велию св. Андрия? На тото звіданя спрібуєме собі одповісти вчас неформальной стрічы в Рускій Бурсі в Ґорлицях, яка пройде в суботу 25. листопада/новембра. Стріча буде нагодом до остатковой забавы перед филипівком, а тоты, котрых обовязує уж різдвяный піст, стрічу можут портактувати як вечіркы, што традицийно проходили в осінньо-зимовым часі. «Вечіркы полнили важну товариску функцию і мимо тырваючого посту – розрывкову» – подают писаны джерела. Може дахто з вас буде знал, як інтерпретувати плываючы на воді іглы, з котрых ворожыли си молоды дівчата? Або якій то сон мало выкликати підложыня холошен під заголовок? Подают, што в ворожбах дівчата мали радити ся пацята в кучы (!), пса, добрі было порахувати колкы в плоті і конечно смотріти, хто як першый приде домів – подібні як на велию Святого Вечера, і на велию св. Андрия щестя ґарантувало, коли был то хлоп. Брак успіхів приносила баба… Мож ся до Бурсы сходити од 17.00 год. Буде тепла страва і музика.
В Польковицях заграют по темкы
23. листопада/новембра в польковицкым Кіні вызвучыт конерт пн. «Концерт в темряві». Є то авторскій, соловый проєкт джазового артисты Патрициюша Ґрушецкого. Концерт буде проходил в абсолютній темници, жебы сідячы на публиці особы одберали концерт докладні так само, як особы з публикы, што мают проблемы зо смыслом зріня. Выступ буде проходил тіж при мінімальным наголосніню, а при максимальным схоснуваню натурального звуку інструментів і акустикы салі. Патрициюш Ґрушецкій єст композитором, музичным продуцентом, выбраным на Польского Джазового Артисту Рока 2017.
Фот. ФБ ЛАПіТ «Кычера»