Голосник

Сумар дня на 16. січня/януара 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 16. січня/януара 2020 р.


Президент поздравил меншыны

14. січня/януара 2020 р. президент Польской Республикы Анджей Дуда гостил представників ріжных конфесий та нацийональных і етнічных меншын, котры сут вызнаны польскым законодавством. Серед запрошеных на стрічу были єрархы ріжных костелів і звязків, котры практикуют на обшыри державы, м.ін. владыкы Римокатолицкого Костела, представникы жыдівской і мусульманьской спільнот, єрархы соєднаны в Польскій Екуменічній Раді. До Польской Екуменічной Рады приналежыт м.ін. Польска Автокефальна Православна Церков, котра на стрічы репрезентувана была делеґацийом на челі з митрополитом варшавскым і цілой Польщы Савом. Грекокатолицку, перемышльско-варшавску архієпархію Украіньской Грекокатолицкой Церкви, репрезентувал архієпископ Євген Попович. Участ в стрічы взяли і представникы нацийональных і етнічных меншын, котры засідают в Спільній Комісиі Уряду і Нацийональных і Етнічных Меншын. Витано вшыткы меншыны, в тым лемківску. Выступил Григорий Куприянович, репрезентант украіньской меншыны і спілведучый СKУіНіЕМ, котрый бесідувал про малый ювілей, 15-літя схваліня закону про нацийональны і етнічны меншыны і реґіональный язык. Полный текст выголошеного президентского выступліня доступный єст на сайті www.prezydent.pl.


Лемківскє колядуваня в Лісци

13. січня/януара в Лісци одбыло ся лемківско-польскє колядуваня. В вертепі участ взяли діти з православной парохіі Успінія Пресвятой Богородиці в Зимній Воді, де настоятельом парохіі єст о. митр. Славомир Кондратюк. Саля была выполнена по берегы. Для більшости молодых акторів і співаків выступ был сценічным дебютом, чого єднак не дали по собі познати. Тексты діти бесідували по лемківскы, а коляды співали і по лемківскы, і по польскы. Серед запрошеных гости был війт ґміны Любін Тадеуш Кєлян. Повіл він, што бесідуваня про екуменізм є важне, але іщы важнійше є його практикуваня. Участникы вертепу выступували в розмаітых облечынях, декотры з реквізитами, в іх рыхтуваня заанґажуваны были родиче і дідове. Цілости пильнувала імост Мария Кондратюк. По успішным выступі, дітям розданы были подарункы. Святый Миколай доцінил тіж пару дорослых, м.ін. дириґента церковного хору Мирослава Дзямбу, якій разом з хористами прикрасили співом дітячый вертеп.


Ґорлицкій повіт старат ся о ґранты

Ґорлицкій повіт выступил о дофінансуваня пятьох ґрантів, котры мают за ціль шыроко розвинути і збільшыти атракцийніст реґіону. Проєкты зголошено до Банку Понадлокальных Проєктів Малопольского Воєвідства. Першый з проєктів тыкат «Промоциі туристичных атракций ґорлицкого повіту як підпора для бренду Малопольского Воєвідства». Другій односит ся до пляну будовы вельофункцийного курортного пути разом з потрібном інфраструктуром. З ґранту збудувана буде товаришуча інфраструктура, котра буде ішла на путях до курортів: місто Ґорлиці – Санкова – Вапенне та місто Ґорлиці – Шымбарк – Ропа – Климківка – Устя Рускє – Высова. Третій з них направленый єст на поставліня Парку Памяти Великой Войны в Лужній. Четвертый проєкт являт ся важным для жытелів приграничных лемківскых місцевости. Є він під назвом «Побудуваня повітовой дорогы Высова – Крениця». Його цілю буде зорґанізувати безпосереднє получыня медже здроями Крениця і Высова з выведіньом руху до граничных переходів в Мушынці і Бліхнарці. Послідній проєкт односит ся до модернізациі воєвідской дорогы но. 997 Тарнів – Конечна. Хосен з поправленой пути будут мати і Русины, так з Лемковины, як і Пряшівщыны.


Зимовы фериі зо шымбарскым скансеном

Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів інформує о зимовых фериях в шымбаркскым скансені. Ведены будут занятя медже 9.00 і 13.00 год. направлены на діти і молодіж. Зачали ся уж они 13. січня/януара і потырвают до 23. лютого/фебруара. Скансен пропонує дві головны темы. Перша з них тыкала буде карнавалу по народному. Подія має приближыти тему звязану з традицийом пущаня, котре як раз в тым часі выпадат. Друга тема повязана єст з познаваньом давного села. Ведены будут бесіды і занятя про управу зерна, способы вытваряня мукы і інчых річы з пшениці. Кошт участи в поєдных занятях то 10 зл. Рекомендуваны сут векшы ґрупы, до 25 осіб. Занятя тырвают близко 1,5 год. Деталі найдете на сайті музею, або сайті ґорлицкого повіту.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі