Сумар дня на 16. жолтня/октобра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 16. жолтня/октобра 2019 р.

Не жыє автор першой повоєнной книжкы про Лемків

Вмер професор Анджей Квілецкій, выдатный польскій социйолоґ, бывшый проректор Університету Адама Міцкєвича в Познані. Мал 90 років. Был автором печатаной в 1974 році социйолоґічной моноґрафіі пн. «Лемкы – проблемы міґрациі і асиміляциі». В публикациі, окрем социйолоґічной части, поміщено і історичну. Професор омовил довоєнну Лемковину, час войны і окупациі та процес украінізациі на Лемковині і выселіня з 1947 р. Професор Квілецкій писал про нацийональный дуалізм серед Лемків і підкрислял рівноправніст нацийональных опций. В часі войны был в Рыманові і там стрічал ся з Лемками. Його докторат, в котрым описувал выселеных з Бескідів Лемків, был першом по войні публикацийом присвяченом нашому народови. Спілпрацівникы споминают професора як тип аскеты, барз впорядкувану особу, яка не выносила ся понад інчых, добрі трактувал студентів. По переході на пенсию лишыл социйолоґію, а занял ся історийом великопольского земляньства. Проф. Квілецкій вмер по місяцях тяжкой хвороты.

ТАД просит на премєру

На пятницю, 18. жолтня/октобра, Театр Александра Духновича зрыхтувал свою першу премєру в театральным сезоні 2019/2020. «Пєса Познатый непознатый (Homo sapiens)» в режысериі Антона Коренчія зроблена є на мотивах пєсы Владиміра Гурбана Владимірова «Homo sapiens», акция котрой розгрывят ся на переломі палеоліту і неоліту. Центральныма темами для режысера являют ся насильство, міфы ци гумор. Хоче він посмотрити на чловека і людскє соспільство з огляду його коріня, так як выникало і існовало векшыну людской істориі. Коренчі підкрислят, што публика не мусит бояти ся важных тем, жде ю комічна обробка, котра має однесіня і до сучасности. В новій пєсі «Познатый непознатый (Homo sapiens)», котра буде мала премєру на Великій Сцені в пятницю о 19.00 год., буде мож видіти вшыткы ґенерациі акторів театру – Василя Русиняка, Осифа Ткача, Осифа Пантликаша, Мартіна Оравця, Владиміра Рогача, Людмилу Лукачыкову, Владиміру Брегову, Зденку Кваскову і Івету Фейкову.

Змін професию, вед ся по горах

Студентскій Кружок Бескідскых Провідників, Академіцкє Одділіня Польского Туристично-Краєзнавчого Товариства в Кракові, орґанізує Курс Бескідскых Провідників. Курс буде тырвал 1.5 рока, його конец заплянувано на 2012 рік. Орґанізацийна стріча пройде 22. жолтня/октобра в Кракові. Омовлены будут на ній темы выкладів, частота зъіздів, вымогы, якы треба сполнити, жебы быти провідником, кілько і якы еґзаміны треба здати. Першы два выізды можут быти прібны, аж по них мож буде рішыти ся на продолжаня курсу. Курс складат ся з теоретичных і практичных части, школіня проходят в терені. По закінчыню курсу мож приступити до державного еґзаміну реґулюваного розпоряджыном Міністра Спорту і Туристикы, котрый дає право офіцийні быти бескідскым провідником. Еґзамін орґанізує властивый для місця прожываня Маршалківскій Уряд. Част осіб, што кінчыт курс, активні діє з професиі провідника, котра стає ся додатковым або головным джерелом грошы. Орґанізаторы курсу по його закінчыню допомагают ввойти в бранжу і отримати першы замовліня.

Карпатска архітектура фурт занимат дослідників

Кінцьом листопада/новембра в Бібліотеці Любельской Політехнікы пройде конференция пн. «Сакральна архітектура в Карпатах». Популярнонаукова стріча має за задачу запрезентувати богатство муруваной і деревяной архітектуры на обшыри цілых Карпат. З прелекциями выступлят дослідникы і знавці темы з цілой Польщы, м.ін. Ярослав Ґємза, Анджей Вєльоха, проф. Тадеуш Трайдос, др Пьотр Лопаткєвич, др Тадеуш Лопаткєвич та проф. Анджей Ґіль. Омовлены будут мараморешскы, гуцульскы церкви, ґотицка архітектура на Спишы, архітектура реформуваных костелів ци проблем скануваня 3Д архітектонічных обєктів. Орґанізаторами конференциі, яка пройде 23. листопада/новембра, сут Карпатскє Товариство, Бібліотека Любельской Політехнікы, Катедра Інформатикы Любельской Політехнікы та Фундация Академіцкій Форум.