Сумар дня на 17. червця/юнія 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 17. червця/юнія 2022 р.

Авторскы стрічы з проф. Павлом Робертом Маґочійом

Выдавництво Лібра PL просит на цикль авторскых стріч з проф. Павлом Робертом Маґочійом. Будут они тыкати новой на польскым выдавничым рынку публикациі пн. «Pod osłoną gór. Dzieje Rusi Karpackiej i Karpatorusinów» авторства як раз проф. Павла Роберта Маґочія, в тлумачыню Марка Круля. Книжка є фундаментальном для історийоґрафіі Карпат моноґрафійом і становит досправдове компендиюм знаня о Русинах. Польскоязычна версия книжкы є третьом, при ориґіналі по анґлицкы і тлумачыню на словацкій язык. Авторскы стрічы одбудут ся 27. червця/юнія в Нацийональным Етноґрафічным Музею в Варшаві, 28. в Польскій Академіі Знань в Кракові, 29. в Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях, 30. в Історичным Музею в Саноку і наконец 3. липця/юлия в Музею Лемківской Культуры в Зындрановій. Деталі про стрічы мож найти на фейсбуковым сайті выдавництва.

Палук з колекциі Музею Бічской Землі переданый до церкви в Бортным

В минулым тыжни представникы Музею Бічской Землі, робітникы Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях та о. Мирослав Цідило – парох парохіі в Бортным, стрітили ся в музейній бывшій грекокатолицкій церкви свв. Космы і Даміяна в Бортным. Стріча звязана была з переданьом церковного палука з колекциі Музею Бічской Землі до церкви в Бортным. Церков вєдно з Мазярском Загородом в Лоси становит одділіня Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях, а провідником по церкви є о. Мирослав Цідило. За директором Музею Бічской Землі др. Павлом Коцаньдом, палук до Музею трафил найпевнійше кінцьом 50. років минулого столітя. На обшыри Лемковины были в тым часі ведены вельоетаповы діяня, жебы забезпечыти рухоме выпосажыня церкви в выселеных селах. Палук заполнил місце на повалі бортняньской церкви, котре помимо декору оставало порожнє. Ориґінальный палук з церкви в Бортным находит ся актуально в православній церкви в Вантківскій Маґурі. Більше чытайте в дописі на нашым портали.

Рекордове чысла пасажерів Нижньошлезской Желізниці

Близко 1 млн 300 тис. осіб схоснувало протягом остатніх трьох років потягы Нижньошлезской Желізниці на трасі з і до Любіна. Получыня Нижньошлезской Желізниці на трасі Вроцлав – Ліґниця – Любін – Ґлоґів были вернены в 2019 році. Пасажеры з або до Любіна становили товды аж 90% вшыткых пасажерів. В наступных роках єст іх коло 75%. На трасі Вроцлав – Ґлоґів рекордовый был 2021 рік, коли подорожувало ньом аж 600 тис. осіб. В тым самым році потягами Нижньошлезской Желізниці подорожувало разом близко 11 млн пасажерів.

Выстава в сандецкым скансені лем до неділі

Іщы лем до неділі в сандецкым скансені мож обзерати выставу пн. «Промысел і народне ремесло на обшыри Погіря і Лемковины». Подія реализувана єст Музейом Дворы Карвациянів і Ґладышів – одділіня Скансен Погіряньского Села в Шымбарку, в рамках проєкту пн. «Skansenova – системова опіка над спадковином в малопольскых музеях під одкрытым небом». Експозиция презентує так сучасны, як і архівальны фотоґрафіі, што представляют ремісників, але тіж обєкты репрезентуючы сельскій промысел обшыри Погіря і Лемковины. Знимкы походят зо збіркы Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів і з Реґіонального Музею в Яслі.