Сумар дня на 17. мая 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 17. мая 2023 р.

Нацийональне свято Русинів на Мадярах уж неодолга

Вседержавне Русиньскє Самосправованя з Мадяр і тот рік орґанізує русинськє нацийональне свято – Ден Русинів Мадяр (рішеный на 22. мая) пройде в суботу 27. мая в стародавным русиньскым путницкым місци – в Марияповчы, де доднес проходят великы одпусты. Тогорічный русиньскій праздник зачне ся од літургіі, котру в Базиліці св. Михаіла Архістратига буде одправлял Його Преосвященство Філіп Кочіш, архієпископ гайдудорожскій і митрополита Мадяр. В проґрамі свята є м.ін. вручыня Нагороды Антония Годинкы за вызначны заслугы для русиньской соспільности та концерт мужского хору святого Єфрема. Головным покровительом подіі є др Чаба Латорцаі, заступця міністра і парляментарный державный секретар. Дальшыма покровителями сут: політик Іштван Шімічков та Віра Ґіріц, посланкыня за Русинів в парляменті Мадяр.

Бесідували про будуче Союзу Русиньскых Писателів Закарпатя. Доповід про русиньскій язык

В минулу суботу 13. мая в просторах Свалявского Общества Підкарпатскых Русинів прошол форум славяньскых языків, на базі котрого члены Союзу Русиньскых Писателів Закарпатя бесідували про пляны діяня по одновліню роботы того общества. Головным орґанізатором і ведучым форуму был Димитрий Поп, русиньскій славіста, голова Русиньского Науково-Освітнього Общества. Выголосил він доповід на тему «Русиньскій язык медже інчыма славяньскыма языками». Пак прошла бесіда про фунґуваня Союзу Русиньскых Писателів Закарпатя. Присутны были м.ін. голова Свалявского Общества Підкарпатскых Русинів Іван Кушнір, його члены: Михаіл Кеменяш, Василь Сакранич і Михаіл Завадяк. Як члены Союзу Русиньскых Писателів Закарпатя присутны были Іван Бинячовскій і Павло Евреш. За новых членів правліня Союзу Русиньскых Писателів Закарпатя выбрали на стрічы писателів Мигаля Чыківдю і Юрия Мельника.

Ци «До коріня – ґорлицкій фестіваль культуры, традициі і ремесла» достане фінансуваня?

Рушыло голосуваня в тогорічній едициі Громадяньского Буджету Малопольского Воєвідства. Жытелі Малопольщы можут выберати серед близко 200 пропозиций, котры сфінансуваны будут воєвідством. Оддати мож два голосы. Єден на задачу з реґіональной листы, дургій – загальновоєвідской. Серед задач з першого спису находят ся два внескы, што мают промувати, вказувати і популяризувати лемківску, при жыдівскій і погіряньскій або лахівскій, культуру. То проєкты пн. «До коріня – ґорлицкій фестіваль культуры, традициі і ремесла» та «Скрижываня культр, Крениця 2024». Голосувати мож на два способы – кореспонденцийні, на папері та через інтернет – через закладку до голосуваня на сайті Громадяньского Буджету: bo.malopolska.pl.

Конкурс «Спадковина Лемків» закінчыл ся

Жырі плястичного конкурсу «Спадковина Лемків» выбрало найліпшы роботы надосланы в рамках ІІ Меджеповітового Конкурсу для Нацийональных і Етнічных Меншын «Спадковина Лемків». І місце заняли Олена Стафиняк і Миколай Стафиняк, ІІ місце: Александер Каня, а ІІІ: Мария Ґавлик, Магдалина Фіґас та Михал Баліньскій. Плястичный конкурс орґанізуваный был для діти з кляс І-ІІІ основных шкіл. Для старшых школярів, з кляс IV-VIII, был орґанізуваный конкурс знаня про лемківскы традициі, культуру і язык. В тій части найвеце пунктів здобыли: за І місце – Лена Дутканич, за ІІ місце – Ольга Пласконь і за ІІІ – Ганна Керні. Орґанізатором конкурсу был Повітовый Осередок Методичного Порадництва в Польковицях і методичный порадник – Дорота Максимчак.

Фот. Нагородженый рисунок в конкурсі «Спадковина Лемків». Джерело: Фб Łemkowski Projekt