Сумар дня на 18. липця/юлия 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 18. липця/юлия 2024 р.

Мукачівска єпархія має нового владыку

Понад 2000 вірных, представників власти, дипломатичных місий, десяткы єпископів з цілого світа, множество священників – тоты вшыткы зышли ся вчера 16. липця/юлия в Хрествоздвиженьскым грекокатолицкым катедральным соборі в Ужгороді, жебы брати участ в великым торжестві мукачівской єпархіі. В тот ден, коли єпархія припоминат собі свято Чудотворной Іконы Мукачівской Пресвятой Богородиці, был рукоположеный і інтронізуваный на єпископскій столец новый мукачівскій владыка – єпископ Теодор Мацапула. Папа римскій Франциск призначыл владыку Теодора за мукачівского єпарху 8. мая 2024 р. Матір Церков про наслідників Ужгородской Уніі, русиньской традициі, має од того дня нового правлячого єпископа.

Новый часопис «Карпатознавство»

Як інформувал голова Русиньского Културолоґічного Клюбу Юрий Шыпович, 12. липця/юлия 2024 р. в ужгородскым Закарпатскым Музею Народной Архітектуры і Бываня – скансені, одбыла ся презентация нового краєзнавчого часопису, котрый дістал назву «Карпатознавство». Новый журнал вышол на 64 сторонах з тиражом 200 фалатків в выдавництві РІК-У в Ужгороді. Основательом часопису, котрый є заміряный на науковы статі з обшыри карпаторусиністикы, а не лем, є голова орґанізациі Карпатскій Русин – Василь Щербей, якій выданя і сфінансувал. Шефредактором «Карпатознавства» стал Мариян Токар з Ужгородского Нацийонального Університету, котрый во вступным слові пояснил, же найважнійшым є, жебы інтерпретация реґіональной істориі, розумій Підкарпатя, обсягувала і погляды авторів журнала, котры бы хотіли переломити історичны стереотипы і мылкы, котры влияют на сприниманя реґіональных дій і фактів, але і людскы долі. Токар вылучыл публикуваня в часописі буд-якых статі, котры бы обсягували русинофобну, украінофобну і інчу нетолеранцийну реторику.

Посвячыня пропамятного креста в Вафці

Днес о 16.00 год. в лемківскым селі Вафка одбуде ся історична подія – посвячыня пропамятного креста в памят бывшых жытелів села, якы спочывают на місцевевым цмонтери. Торжество очелят грекокатолицкы священникы. Памятник был поставленый в місци, де до 1947 р. были хоронены нашы предкы. На будову пропаматного креста, якій своім выглядом навязує до традицийного лемківского сепулькральна кумшту, жертвували чысленно потомны Вафчан і другы щыры особы. Тепер Вафчане ідут путьом подібным до інчых селян. Перед роками подібны пропамятны кресты выселены і іх потомны поставили м.ін. в Боґушы, Білцаревій, Фльоринці, Ізбах, Ставишы, Перунці. Сут то села, де ніт уж в більшости автохтонного лемківского населіня (остали лем поєдны родины і то не в каждым з тых сел).

Молитва і вернісаж в памят Богдана Дудича

Днес так само о 17.00 год. в грекокатолицкій церкви в Білянці буде одслужене богослужыня в памят лемківского різбяря Богдана Дудича. Пак о 18.00 год. на місцевым цмонтери над гробом буде одслужена панихіда. Подія є повязана і з одкрытьом выставы творчости Богдана Дудича під назвом «Сакрум в липі». Вернісаж выставы одбуде ся о год. 18.30 в ґалериі Білянка 73. Выстава буде гын доступна до кінця серпня/авґуста. Богдан Дудич помер 25. вересня/септембра 2019 р.