lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Сумар дня на 18. марця 2022 р.

Ленка Стефановска Ленка Стефановска
18. 3. 2022
» Сумар дня

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 18. марця 2022 р.


Представникы меншын в СКУтНіЕМ написали до польского премєра в справі розпоряджынь дискримінуючых німецку меншыну

Меншыова сторона Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын опубликувала на своім фейсбуковым сайті писмо з 8. марця тр., в котрым звернула ся до премєра Польской Республикы Матеуша Моравєцкого скєрувати внесок до Рады Міністрів о скасуваня розпоряджынь Міністра Едукациі і Наукы з 4. і 10. лютого/фебруара тр., якы выкликуют дискримінацию з огляду на нацийональну приналежніст громадян польской державы, приналежачых до німецкой меншыны. Іде о розпоряджыня, якы ограничают можливости вчыня німецкого языка як меншынового. В писмі підкрислили, же оба розпоряджыня сут незгідны з польском Конституцийом, законом о нацийональных і етнічных меншынах і о реґіональным языку, як і ратифікуваныма Польщом медженародовыма трактатами. Припоминают, же проєкты розпоряджынь не были перше даны до опініі Комісиі, што єст незгідне з обовязуючыма леґісляцийныма процедурами.

Вебінар проф. Адама Боднара про одповідяльніст державы за єй меншыны

Днес о 20.00 год. на плятформі ZOOM мож буде выслухати вебінар проф. Адама Боднара пн. «Одповідальніст державы за єй меншыны. Ци планне днес мусит означати недобре заран?». Темы, до якых ся буде односил вебінар, то м.ін.: тото, як держава повинна хоронити меншыны і як тото робит, што мы самы можеме зробити, жебы німецка меншына была барже видима і барже чутна, буде і о роли центральных і самоурядовых власти в плеканю німецкой достоменности серед молодых люди.

Лемківскы іконы на выставі Леона Тарасевича

В ґалериі 66P во Вроцлаві мож обзерати інсталяцию знаного артисты Леона Тарасевича. Його робота навязує до темы выселінь. Єй основом сут істориі ріжных соспільности, котрых члены были змушены лишыти своі хыжы в наслідстві воєн, нацийональных чысток, депортаций, повоєнных трактатів о выміні люди. Куратор Артур Ульріх підкрислят, же в однесіню до істориі послідніх двох тыжнів, выстава набрала сучасного выміру, не дозвалят быти обоятным. Роботы Тарасевича сут найчастійше вельокольоровы або чорно-білы, тым разом домінує блакітный. Над одверненым горізнач блакітным домом маляр помістил лемківскы і украіньскы іконы, знимкы выселеных Німців, символы выгнаня Поляків на Сибір. Подля Тарасевича хыжа асоциює ся з блакітным – кольор был універсальный для вельох культур, выступувал в штоденным жытю, в святынях, на нагробных памятниках. Выстава буде одкрыта до кінця квітня/апріля тр.

Змодернізуване одділіня в Піддукляньскій Бібліотеці во Свиднику

Одділіня про дорослых в Піддукляньскій Бібліотеці во Свиднику перешло модернізацию. Підпорил ю Пряшівскій Самосправный Край, а так само Фонд на Підпору Уменя. Модернізация коштувала приблизно 76 тис. евро. В рамках ремонту одділіня здобыло новы реґалы на книжкы, бо попередні уж мали і веце як 50 років, зробил ся новый центральный пульт і підлогы. Одділіня має по обнові і нову компутерову техніку. Піддукляньска Бібліотека во Свиднику была основана в 1953 р. і як єдина на Словациі вдяка голендерско-словацкому проєктови в 1993 р. зачала забезпечувати книжно-інформацийны службы посередництвом мобільной бібліотекы, котра днес обслугує 55 сел окресів Свидник і Стропків, значыт шумну част русньского реґіону. В 2021 р. мала 1786 реґіструваных чытателів, приготовила 175 подій і візитувало єй 26 тис. люди. Цілковито зреализувала близко 70 тис. пожычынь книжок.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня на 30. січня/януара 2023 р.

30. 1. 2023

Сумар дня на 27. січня/януара 2023 р.

27. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Навернутя під єдну стріху

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні