Сумар дня на 19. січня/януара 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 19. січня/януара 2023 р.

Стріча Русинів з президентком Словациі

17. січня/януара президентка Словациі Зузана Чапутова приняла представників нацийональных меншын. Стріча была зорґанізувана при нагоді 30. річниці выникнутя Словацкой Республикы. Была то історично перша офіцияльна стріча словацкого президента з репрезентантами вшыткых меншын. Запрошены были члены Выбору про нацийональны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацкой Республикы про людскы права, нацийональны меншыны і родову рівніст, а тіж і іх заступникы. За Русинів в стрічы брали участ члены Выбору Петро Медвідь і Мілян Ян Піліп, а тіж іх заступникы Мартін Караш і Петро Штефаняк. Чапутова повіла, што представникы меншын сут інтеґральном частю будуваня істориі Словациі. На стрічы было чути і критичны голосы на тему того, што доднес Словация не выпрацувала закону о нацийональных меншынах. Пак русиньска делеґация подарувала голові державы словацку версию книжкы од русиньского історика Івана Попа пн. «Мала істория Русинів». Русиньскы делеґаты бесідували і зо своім родаком – бриґадным ґенералом Ладиславом Довгуном, котрый походит з русиньского села Збой. Єст він начальником Войсковой Канцелариі Президента.

Вышол «Лемківскій Річник 2022»

Кінцьом 2022 р. Стоваришыня Лемків выдало «Лемківскій Річник 2022». Публикацию, котрой головным редактором єст Севериян Косовскій, будеме мочы о пару дни придбати в інтернетовым склепі Стоваришыня Лемків та в інчых місцях, де выданя буде передане до дистрибуциі. Річник в першій черзі посвяченый єст 75. річници Акциі «Вісла». Найти в ним мож статю Богдана Копчы вєдно з тематичным атлясом про чысло выселеных. Петро Трохановскій пише в споминовій статі о 30. річници Лемківской Творчой Осени. Петро Медвідь прикликує подіі з 1992 р., коли проходил І Конґрес Русиньского Языка. Не бракує і голосу з Украіны – Анна Кырпан приближат творчіст маляркы Стефаніі Русиняк. Сут і дві польскоязычны статі – Даміяна Новака о Чытальнях Качковского на Лемковині і Северияна Косовского о лемківскых орґанізациях. В «Лемківскым Річнику 2022» найти мож тіж першый розділ автобіоґрафічной книжкы Ярослава Трохановского. Сут і річницьовы статі про жытя Павла Стефановского, Семана Мадзеляна і Ярослава Зволіньского.

Новый префект для східніх церкви

В понедільок 16. січня/януара архієпископ Клявдий Ґуджеротті перевзял в Римі функцию префекта Дикастериі для східніх церкви. Нового префекта привитали по приході до уряду секретар дикастериі Джорджо Деметріо Ґалларо і підсекретар Монс. Флявіо Паче. В полудне в Честній сали при участи посланців католицкых патріархів і верхніх архієпископів при Святійшым Престолі, ректорів східніх колеґій в Римі і інчых осіб было одчытане писмо папы Франциска, котрым призначыл Ґуджеротті за нового префекта того ватиканьского уряду. Дикастерия для східніх церкви є дикастерийом Римской Куриі і єй задачом є старати ся о 23 східні церкви, якы сут в єдности з Римом. Была основана в 1917 р. як Конґреґация. Папа Франциск в 2022 р. змінил назву з Конґреґациі на Дикастерию для східніх церкви.

Русиньскій музей привитал Новый Рік

Як інформує Музей Русиньской Культуры в Пряшові, 13. січня/януара одбыла ся подія повитаня Нового Рока за юлияньскым календарьом. З той нагоды был зорґанізуваный новорічный концерт. Музей інформує, што при тій нагоді запрезентувал талант братів Мороховичовых з Пчолиного в окресі Снина, Владя Мороховича – знаменитого кухаря, котрый про вшыткых в тот вечер зробил святочне різдвяне і новорічне ідло з Пчолиного – або шырше – зо сниньского реґіону. Другым гостьом вечера был Миро Морохович, котрый єст хореоґрафом танця і професийональным танцюристом, а при тым і етноґрафом Музею. В проґрамі выступили його студенты, днес м.ін. танцюристы PUL’S-у. Співачком вечера была Домініка Шутякова з Кошыц, котра запрезентувала русиньскы колядкы і народны співанкы.