lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Сумар дня на 20. червця/юнія 2022 р.

Ленка Стефановска Ленка Стефановска
20. 6. 2022
» Сумар дня
Сумар дня на 13. червця/юнія 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 20. червця/юнія 2022 р.


Русины будут мати на Словациі 154 сел і міст з русиньскым урядовым языком

В четвер, 16. червця/юнія , в Братиславі проходило 45. засіданя Выбору про нацийональны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацкой Республикы про людскы права, нацийональны меншыны і родову рівніст. Важным пунктом проґраму было омовліня і схваліня новелизациі заряджыня влады, котрым ся заряджат новый список означыня меншыновых, двоязычных сел на Словациі. Іде о пят меншын – мадярску, ромску, русиньску, украіньску і німецку. Подля новелизациі, довєдна порахуют одповіди зо списуваня 2021 рока, што тыкают нацийональности. На основі такого рішыня русиньска меншына остає третьом найвекшом на Словациі з 63 556 приголошеныма громадянами. Додатково треба лем 15% жытелів села, жебы было оно меншынове. Русины мали дотепер 66 сел означеных по русиньскы, а од 1. січня/януара 2023 р. здобудут дальшых 88 сел. Разом будут мати 154 сел і міст, де будут двоязычны означыня, і русиньскій язык в них буде урядовый.

Члены меншынового выбору осуджают квестийонуваня істнуваня Русинів як окремого народу

В минулым тыжни інформували сме о становиску Округлого Стола Русинів Словациі в одповіди на проґрам, якій выемітувала 9. червця/юнія державна телевізия РТВС. В проґрамі робітниця Словацкого Нацийонального Музею (СНМ) – Музею Украіньской Культуры во Свиднику ствердила м.ін., што русиньска і украіньска культура то єдно і тото само. Проблем был бесідуваный і на засіданю Выбору. Як інформувал ґенеральный директор СНМ Браніслав Паніс – ситуация го мерзит і буде на ню реаґувал, але аж по тым, як отримат становиско од директора Музею Украіньской Культуры во Свиднику. Окремо, члены меншынового выбору за русиньску нацийональну меншыну Петро Медвідь і Мілян Ян Піліп запронували резолюцию, в котрій представникы Русинів в выборі осуджают буд-якє квестийонуваня істнуваня Русинів як окремого народу, його однародовляня, зрівнуваня його культуры і языка з культуром і языком інчого народу, окремо, кєд ся того допущают робітникы державных інституций. Дале жадают оправданя і оправы за даный проґрам, і робочой стрічы представників Міністерства Культуры, СНМ і RTVS з представниками русиньской меншыны. За резолюцийом голосувал і председа выбору та полномічный про меншыны Ласло Буковскій.

В Ґладышові посвяченый угольный камін під будову церкви

В суботу, 18. червця/юнія, в Ґладышові был посвяченый і вмуруваный угольный камін під будову новой православной церкви св. Йоана Крестителя. Богослужыня очелювал владыка Паісий, архієпископ перемышльско-ґорлицкій в асисті духовенства Ґорлицкого і Креницкого Деканатів і з Украіны. За самоурадовы власти присутный был війт ґміны Устя Рускє Збіґнєв Людвін. Нова деревяна церков в Ґладышові має быти жывым памятником припадаючой на тот рік 75. річниці Акциі «Вісла» і вшыткых жертв лаґру в Явожні. Фурт ведена єст збірка середків на дальшу будову святыні.

«Татряньскы ваґары» в Татряньскым Нацийональным Парку

Татряньскій Нацийональный Парк просит діти до участи в третій едициі пілколоній «Татряньскы ваґары». Занятя будут проходити в робочы дни од 27. червця/юнія до 29. липця/юлия в годинах од 8.00 до 15.00. Сут они направлены на діти од 6 до 11 рока жытя. Обовязуют записы на інтернетовым сайті Парку, участ єст платна. На діти ждут м.ін. природничы прогулькы, тереновы забавы і креативны варштаты.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня 30. марця 2023 р.

Сумар дня 30. марця 2023 р.

30. 3. 2023
Малюєме, баткаме, пишеме, прикрашаме

Сумар дня 29. марця 2023 р.

29. 3. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні