Голосник

Сумар дня на 20. жолтня/октобра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 20. жолтня/октобра 2020 р.


Дармовы тесты для вшыткых жытелів Словациі

В суботу, 17. жолтня/октобра, словацкій уряд оголосил, же в звязку зо збільшыньом ся чысла зараженых в державі, в найблизшым часі пройде акция дармовых тестів для вшыткых жытелів Словациі выже 10. рока жытя. З той причыны купленых было більше як 13 млн скорых тестів на присутніст COVID-19. Дармовы тесты мают обнимати не лем жытелів Словациі, але тіж тых, што візджают на єй територию. Єст то чысто нова думка, котрой до той поры не прібувала нияка інча держава. В заложыню аналізы проходити будут в подібній форміі як выборы, в специяльні до того зрыхтуваных локалях. Жебы не анґажувати медичного персонелю, реалізацийом акциі займе ся войско. Головна част дармовых досліджынь пройде о два тыжні і в першій половині листопада. А під конец того тыжня, в рамках пільотажового проґраму, тестуваны будут жытелі трьох найбарже страдаючых од пандеміі окресів. Не подано іщы інформациі, ци тесты будут обовязковы. Подля премєра Словациі Ігоря Матовича така акция дозволит опрацувати технікы скорого тестуваня, тым самым доведе до стриманя чысла новых зараженых. В своій выповіди премєр заапелювал до вшыткых політичных сил о підпору думкы масового тестуваня. До той поры на Словациі однотувано більше як 30 тис. припадків заражынь, найбільше в містах Бардиів, Чадця і Жыліна.

ХІV ґорлицкій Фестіваль Музичной Осени

Каждого рока в жолтни/октобрі орґанізуваный єст ґорлицкій Фестіваль Музичной Осени. ХІV едиция подіі пройде в днях од 23. до 25. жолтня/октобра. Традицийні в часі концертів камеральной, хоральной музикы і співаной поезиі на сцені запрезентуют ся знамениты артисты, котрых мож буде послухати і обзерати в забытковых місцях Высовой і Ґорлиц. Тогорічна едиция присвячена єст польскій музиці презентуваній на фоні світовой музикы. Того рока буде то творчіст Бетховена в 250. річницю народин композитора. В проґрамі находят ся аж штырі концерты клясичной музики і музичны варштаты для учеників музичных шкіл з Ґорлиц і Бобовой. На сцені запрезентуют ся Cantores Carvatiani, Ґалицийскій Квартет, Малґожата Промєньска з репертуаром співаной поезиі і австрийскій ансамбль Тріо Фріззанте. Концерты сут дармовы, але обовязує скорша резервация місц. Проґрам Фестівалю Музичной Осени находит ся на сайті Музею Двір Карвациянів і Ґладышів.

Функцийонуваня лыжных осередків в часі пандеміі

Час пандеміі змінил уж неєдны пляны. Певне єст, же тогорічна зима не буде така як попередні. Властителі лыжных осередків од початку листопада/новембра зачынают рыхтувати ся до зимового сезону. Але з увагы на пандемію боят ся они зачати коштовне штучне насніжаня, в страху перед новыма рестрикциями. Віцеміністер розвитку, одповідальный за польску туристику Анджей Ґут Мостовый надіє ся, што так в святочным періоді, як і зимовых вакаций лыжны осередкы в полудньовій части Польщы будут мочы нормальні принимати туристів. На тоту хвилю цілковите закрытя бранжы зимовых спортів не єст бране до увагу, але не можна до кінця передвидіти, як дальше розвине ся епідемійолоґічна ситуация в Польщы, зато уж тепер зачали ся бесіды в справі надходячого зимового сезону. Віцеміністер стрітил ся з представниками зимовой бранжы, котры в найблизшых днях представлят пропозициі функцийонуваня осередків в часі пандеміі. Обі страны рахуют, же найдут розвязаня, так жебы лыжный сезон міг выстартувати згідні з пляном. Біцеміністер заповіл тіж, же буде апелювал одкрыти басены, аквапаркы, термальны басены і готелі зо стрефом СПА, якы рішыньом премєра од суботы, 17. жолтня/октобра, сут закрыты.

Культура і істория Санковой в праци Михала Черко

Закінчыли ся працы над муральом, якій прикрасил стіну Ґмінного Осередка Культуры в Санковій. Його автором єст Михал Черко, ґрафік і любитель стріт-арту. Мураль єст поділеный на дві части. Перша вказує костел Св. Филипа і Якова знищеный воєнныма діянями. Друга част навязує до реґіональной культуры і представлят фалаток погірского кабата з коронком. Цілю проєкту єст навязати до істориі Санковой і вказати привязаня жытелів ґміны до реґіональной культуры.

Шеруй.

О авторі

Avatar

Коментарі