Голосник

Сумар дня на 21. мая 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 21. мая 2020 р.


ХІ. Русиньска Ватра перенесена о рік

Общество молоды.Русины, котре єст головным орґанізатором Русиньской Ватры на Малым Липнику, поінформувало, што тогорічна едиция Ватры ся не одбуде. Причыном сут дальшы рестрикциі звязаны з пандемійом коронавіруса. Припомнийме, што первістно ХІ Русиньска Ватра мала одбыти ся в днях 10.-11. липця/юлия. Рішыньом орґанізаторів Ватру перенесено на будучый рік, на вікенд 9.-11. липця/юлия 2021 р. Орґанізаторы написали, што мают свідоміст, же ситуация на Словациі односно пандеміі ся каждый ден зліпшує, але іщы в липци/юлию правдоподібно не буде мож орґанізувати подій, на котры приходит веце як 1000 осіб. А як раз Русиньска Ватра на Малым Липнику єст таком подійом. Перенесіня Ватры на будучый рік то, окрем інчого, добра нагода для орґанізаторів, жебы зліпшыти вшытко, што ся даст, жебы на ХІ Русиньскій Ватрі не бракло новых акций і цікавых ансамблів.


Коли ґеотермія в Санковій?

В середу, 13. мая, зачали ся роботы при будові ґеотерміі в Санковій. Неодолга переконаме ся, ци ґміна Санкова сягне по засобы ґеотермальной енерґіі, якы сідят в глубині землі. Початком минулого тыжня офіцийный сайт ґміны Санкова подал інформацию, што війт Малґожата Малух підписала догваріня з фірмом EXALO DRILLING S.A. на проведіня ґеотермального дослідничого вертіня в Санковій. Догваріня є ефектом спільного проєкту ґміны Санкова і міста Ґорлиці. Роботы мают на ціли розпознати ґеотермальны джерела находячы ся на глубокости близко 3000 м. Цілый кошт той інвестициі то більше як 18 млн зл, з чого 15 млн зл то дофінансуваня з Державного Фонду Охороны Середовиска і Водной Господаркы. Пляново роботы найдолше тырвати будут до 11. листопада/новембра того рока. Зачаты працы то лем початок реалізациі перспективных плянів будовы ґеотерміі на обшыри ґміны Санкова. Більше знатя буде аж по закінчыню робіт та опрацуваню гыдроґеолоґічной документациі. Товды вкаже ся, ци плянувана будова специяльной теплоцентралі та аж і ґеотермального басену будут ся оплачати для ґміны. Пробне вертіня роблят в околицях закрытого боіска в Санковій, в місци, котре вказали в досліджынях науковці з Технолоґічного Університету в Кракові.


Знищены німецкы таблиці на Шлеску

З жальом інформуєме, што німецка меншына на Шлеску досвідчыла того, чого Лемкы іщы не так давно в декотрых селах на Лемковині. Активіста німецкой меншыны – Бернард Ґайда, на своім фейсбуковым фанпейжды заявил вчера, што на Шлеску были замалюваны двоязычны польско-німецкы таблиці з назвами місцевости. Знищены были таблиці м.ін. такых місцевости як Осіны ци Бзіниця Нова. Як додал Ґайда, о справі будут поінформуваны власти ґмін Компрахциці і Добродзєнь. Знакы были замалюваны і замазаны якісом субстанцийом. Бернард Ґайда припомнул, што таблиці через долгій час были доказом акцептациі і толеранциі для німецкой меншыны. І лемківска меншына в Польщы пару разів стрічала ся з того рода актами ненависти. Інформували сме про нищыня таблиц м.ін. в Білянці, Ріпках, Реґєтові, Ґладышові ци Ждыни. Солідаризуєме ся з німецком меншыном. Надійме ся, же того рода інциденты більше ся не повторят.


Пожар Емполю в Ґорлицях

20. мая близко год. 3.50 в ночы ґорлицка Протиогньова Страж была поінформувана о пожарі галі фірмы Емполь при улици Промысловій в Ґорлицях. Палило ся смітя, котре было згромаджене в гали компаніі. Гасити оген приіхали єдиниці Державной Пожарничой Стражы з Ґорлиц і охотникы з єдиниці з Біча. Покля што поліция заняла ся справом. Правдоподібно дошло до самопідпаліня ся смітя. Радше неє припущынь, жебы дахто спричынил підпаліня. Нихто не потерпіл, не был ани знищеный фірмовый маєток. Оген не был великій. Сама галя побудувана єст з протиогньовых материялів. Припомнийме, што не єст то першый раз, коли в ґорлицкым Емполи палило ся смітя. Попередні пожары были в маю 2017 р. (барз великій), пак о рік в маю 2018 р. (тіж великій, дым было видно з обшыри парох кілометрів) і в жолтни/октобрі 2019. Тот пожар, ціле щестя, был невеликій і скоро повело ся го загасити.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі