lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Сумар дня на 21. мая 2021 р.

Ленка Стефановска Ленка Стефановска
21. 5. 2021
» Сумар дня

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 21. мая 2021 р.


Харватнік буде стерюг меншыновых прав

Прав меншын в Польщы буде стерюг Харватнік. На початку предовшыткым Кашебів. Є то соспільна кашебска ініциятива, яка має усвідомляти Кашебам іх права і провіряти, ци власти тых прав дотримуют. Як пояснят ініциятор проєкту, Матевиш Тітес Меєр з Кашебской Єдноты, цілю Харватніка єст є стеречы права Кашебів і інчых меншын жыючых в Польщы, записаных в законі про нацийональны і етнічны меншыны і в Европейскій карті языків. Подля Меєра, свідоміст прав, котры прислугуют Кашебам, як єдній з меншыновых соспільности в Польщы, єст барз низка. Доказом може быто хоц бы тото, як невельо осіб корыстат з права хоснувати кашебскоязычны особисты документы. Того рода прав є о вельо веце, што має быти популяризуване в рамках проєкту Харватнік. Меєр хоче довести і до основаня інституций, котры будут стеречы прав вшыткых меншын.

Зас заперта дорога Дукля-Ґорлиці

Од середы, 19. мая, до 2. червця/юнія тр. заперта буде дорога Дукля-Ґорлиці за Новым Змигородом. Причыном являт ся комплескова модернізация дорогы, што вымагат вылучыня трасы з руху. Ремонтуваный є одтинок од крижівкы при Народным Домi в Перегримці до мосту на потоку Клопітниця, о долгости понад кілометра. Обізд вызначыли через Ясло. Дорога была уж перше заперта, од половины квітня/апріля тр. Роботы мали товды тырвати два тыжні, єднак выдолжыли ся з огляду на планну хвилю. Выконавця робіт подає, што плянуваный термін одданя дорогы (тє. 2. червця/юнія тр.) може быти іщы перенесеный.

О меншынах бесідували в Малопольскым Центрі Досконаліня Учытелів

О красі лемківской і ромской меншыны бесідували в Малопольскым Центрі Досконаліня Учытелів в Новым Санчы. Культурны добра і вартости в добі пандеміі, та літературна творчіст учеників о нацийональных і етнічных меншынах, были основныма темами проходячой гын стрічы Марты Малец-Лех з заряду малопольского воєвідства. Вчас стрічы прошло торжественне вручыня нагорід лавреатам конкурсу «Культура нацийональных і етнічных меншын малювана словом – конкурс на верш або прозу». Участикы подіі мали нагоду м.ін. обізріти фраґменты фільму «Лемкы» зреализуваного Округовым Музейом в Новым Санчы.

Залив в Крампній буде опорожненый

Залив в Крампній, будучый головном атракцийом місцевости, буде в тым році опорожненый. Воду спущено з огляду на тырваючу при ним будову басенів. Інвестиция єст конечна, понеже вода в заливі не надає ся, жебы ся в ній купати. Гірска ріка зас го замулила і м.ін. з санітарных причын обовязує заказ входити до воды. Ґміна хоче розвязати проблем і будує при берегу два басены. Інвестиция має быти завершена іщы в тым році. Самоуряд плянувал одмулити залив, єднак спротивили ся тому еколоґы з Варшавы і справа єст актуально ведена на судовій дорозі.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня на 3. лютого/фебруара 2023 р.

3. 2. 2023

Сумар дня на 2. лютого/фебруара 2023 р.

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні