Голосник

Сумар дня на 21. вересня/септембра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 21. вересня/септембра 2020 р.


Перша фаза Списуваня на Словациі

Як поінформувала пресаґентура TASR, проєкт Списуваня Населіня, Домів і Мешкань 2021 закінчыло до 31. серпня/авґуста 2020 рока лем 12 з 665 сел в Пряшівскым Самосправным Краю. Подля слів Ясміны Стаудер, пресовой секретаркы Статистичного Уряду Словацкой Республикы про Списуваня Населіня, Домів і Мешкань 2021, Пряшівскій Самосправный Край зо своіма 24% списаных мешкань є на кінци за цілословацкым середнім чыслом, котре ближыт ся ґу 50-ом процентам. Проєкт мал бы помагати самосправам в дальшым розвитку – через реалізацию будуваня арендуваных мешкань і інфраструктуры – залежно од результатів аналізы даных зобраных в списі. Комплетне списуваня зробило і закінчыло 12 сел. З них сім русиньскых, конкретно Дубова, Гавранец, Кружльова, Кальна Розтока, Михайлів, Паризівці і Сольник. Актуальне списуваня є першом фазом проєкту Списуваня Населіня, Домів і Мешкань 2021. До 12. лютого/фебруара будут списуваны домы і мешканя. В другій фазі, од 15. лютого/фебруара до 31. марця, будут ся списувати жытелі, якы будут товды годны ся приголосити ґу своій нацийональности і материньскому языкови.

Семінар о Народній Співанці в Старій Любовни

Як інформувал Любовняньскій Освітный Центр, в суботу, 12. вересня/септембра тр., в просторах Дому Культуры в Старій Любовни проходила 17. едиция Семінара о Народній Співанці під покровительством пріматора Старой Любовні Любоша Томка. Семінар тот є што рока орґанізуваный Обществом Музичного Фольклору в інчым місті на Словациі. Тыкат досліджаня, документациі і едициі народных співанок. На стрічы присутных было десятеро реферуючых, занимаючых ся обшырю словацко-польского погранича на пілнічно-східній Словациі. Більшіст рефератів тыкала русиньского фольклору. О «Народній співанці в нацийональні змішаным реґіоні Старой Любовні» бесідувал Мартін Караш, директор Любовняньского Освітного Центру і председа Русиньской Оброды. О традицийным вельоголосовым співі в селі Шамброн оповіл Мілян Щіґулиньскій, ведучый фольклорной ґрупы Шамбрінці. Ева Фаберова представила «Народну співанку в селі Якубяны – од колыскы по гріб». Анна Деревяникова з Пряшівского Університету бесідувала о специфіці русиньскых народных співанок, а русиньскій етноґраф зо Свидника Іван Чіжмар выголосил доповід пн. «Основы теренового досліджыня народных співанок». В найблизшых тыжнях буде напечатаный збірник рефератів.

В Санковій не нашли ґеотермальны джерела

То уж конец мриі о ґеотермальным бізнесі в ґорлицкым повіті. Ґеотермальне дослідниче верчыня досягло не жданой воды, а чыстый метан. Роботы были фінансуваны Державным Фондом Охороны Середовиска і Водной Економікы, разом коштували ок. 19 млн злотых. Верчыня зачали під конец мая тр. Ґмінны власти вязали з проєктом великы надіі – ґеотермальны джерела мали быти хоснуваны до огріваня ґорлицкых мешкань, а в будучности влияти і на розвиток туристикы, будову выпочынковых осередків, готелів, што зробило бы з Санковой туристичный центр реґіону. Верчыня досягнуло 3 тисячів метрів і не піде глубше зо взгляду на безпеку, кєд же найдено лем ґаз. Війт ґміны Санкова бесідує, што плянуют тепер хоснувати го як теплозмінник, в получыню з інчыма обновительныма джерелами енерґіі. Выпродукуване тепло буде могло огрівати воду, в перспективі фурт сут теплы басены. До проєкту будут потрібны новы джерела фінансуваня.

Фонд на реконструкцию Музею Енді Варголя в Меджелабірцях. 

Добры вісти з Музею Модерного Кумшту Енді Варголя в Меджелабірцях. Пряшівскій Самосправный Край достал з Міністерства Фінансів Словацкой Республикы 2 мілийоны евро. Єст то перша част державного фонду, презначеного на комплексову реконструкцию Музею Мордернго Кумшту Ені Варголя. То сиґнал, што проєкт єст реалізуваный згідно з пляном, цілковита сума фонду то 7,1 млн евро. Цілю Пряшівского Самосправного Краю єст дати просторам музею через проєкт його реконструкциі выгляд культурной інституциі XXI столітя, якій бы кореспондувал з його вызначністю в Европі. Музей в Меджелабірцях єст єдиным музейом Енді Варголя в Европі і єдным з двох на світі. Тот другій находит ся іщы лем в американьскым Пітсбурґу.

Шеруй.

О авторі

Ленка Стефановска

Коментарі