lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Сумар дня на 21. вересня/септембра 2022 р.

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
21. 9. 2022
» Сумар дня

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 21. вересня/септембра 2022 р.


Лемківскій язык на університеті!

Лемківскій язык вертат в університетскы просторы. Вчыти ся лемківского языка мож выбрати в рамках єдного з лекторатів оферуваного Інститутом Східньославяньской Філолоґіі Ягайлоньского Університету. Двосеместральный курс обнимат 120 годин наукы і дає студентам 8 пунктів ECTS. Лекторат вела буде др габ. Олена Дуць-Файфер, проф. Ягайлоньского Університету. Фурт тырвают записы. Занятя ведены будут в вітіркы і четвергы. Першый раз лемківскій язык на університетскым рівни едукациі мож было студиювати в 2001 р., коли на Педаґоґічным Університеті в Кракові урухомили напрям: росийска філолоґія з русиньско-лемківскым языком. Были то єдины в Польщы студиі едукуючы специялистів в модели подвійной філолоґіі: росийского языка і окремо – лемківского. На тот момент лем на Ягайлоньскым Університеті мож буде вчыти ся лемківского языка. Рекомендуєме!

ХХІІ Свято Меду і Вина в Пшемкові

Уж о пару днів, в вікенд 24. і 25. вересня/септембра, до Пшемкова зъіхают выставці меду з цілой Польщы. Тото популярне свято пчолярів пройде уж 22. раз. Список выставців є каждого рока подібный і чыслит коло 120 стоіск. Свято Меду і Вина притігат до Пшемкова тисячы осіб, бо то як дотепер єдина того рода подія в Европі. Пшемківскє свято, окрем медів і вина, то тіж богатый в атракциі проґрам. На естраді в містным парку запрезентує ся м.ін. ансамбль Ластівочка. Традицийом тіж є, што в другій ден проходит екуменічне богослужыня при участи парохів вшыткых місцевых конфесий, в єдным з пшемківскых храмів. Того рока літругію будут правити в православній церкви покровы св. Михала Архангела. Нижньошлезскє Свято Меду і Вина в Пшемкові было в 2008 р. обняте охороном Патентового Уряду Польской Республикы.

Нагорода для Боднара

В понедільок, 20. вересня/септембра, в Братиславі прошло вручаня нагорід Літературного Фонду за ориґінальну творчіст за 2021 рік. Раз на два рокы Фонд признає окремы нарогоды: Ціну і Премію Александра Павловича за русиньску літературу. Як раз на тот рік припало оцініня за період років 2020 і 2021. Як інформувал Літературный Фонд, того рока признали лем Ціну Александра Павловича, а здобыл єй Іван Боднар за книжку пн. «Стары рущаньскы пригоды», котру печатало Обчаньскє Здружыня Колысочка. В книжці поміщены сут істориі з села Рускє, а збогачена є ілюстрациями Серґєя Панчака. Ян Боднар двадцет років записувал пригоды жытелів Руского – села, котрого уж неє в звязку з возникніньом штучного озера Старина. Умелецко оформил записаны істориі сын Яна Боднара – Іван Боднар.

Будут прятати цмонтері

Од 6. до 8. жолтня/октобра тырвала буде тогорічна, 7. едиция прятаня цмонтерів з періоду І світовой войны, яка започаткувана была в 2015 р. війтом ґміны Санкова Малґожатом Малух та Яцком Вітасом, презесом 8. кружка Гірского Клюбу «Орлята» Польского Туристично-Краєзнавчого Товариства Одділіня Мазовша при Столичній Коменді Поліциі. Акция з рока на рік ся повекшат о черговы ґміны і громадит штораз веце волонтерів. На днес в акцию прятаня влучыли ся ґміны: Ґорлиці, Крампна, Мощениця, Ропа, Санкова і Устя Рускє. Почесне покровительство над подійом тримают: малопольскій воєвода Лукаш Кміта і ґенеральный консуль Мадяр в Кракові Тібор Ґеренчер.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня на 2. лютого/фебруара 2023 р.

2. 2. 2023

Сумар дня на 1. лютого/фебруара 2023 р.

1. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні