Сумар дня на 23. мая 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 23. мая 2024 р.

Памяти Ясюнчан

Як поінформувал Михал Гайтко, 9. червця/юнія в Ясюнці одбуде ся посвячыня промапятного преста на памят бывшых жытелів села, якы до 1947 р. заселяли тоту місцевіст. Подія зачне ся о 11.00 год. Божеском Літургійом в церкви в Ждыни. Богослужыня очелит владыка Паісий, архиєпископ православной перемышльско-ґорлицкой єпархіі. Пак присутны участникы підут до Ясюнкы, де одбуде ся посвячыня памятника. Ясюнчане перед выселіньом частично приналежали до православной церкви – доходили до часовні в недалекій Баници. Селян выгнано в рамках Акциі «Вісла» 10. червця/юнія 1947 р. Подля офіцийных даных выселено 182 особы. Ясюнчане трафили м.ін. в околиці днешніх Студзьонок і Рудной на Нижнім Шлеску.

80. річниця битвы о Монте Кассіно

Выполнило ся 80 років од завершыня битвы під Монте Кассіно, яка была серийом штырьох боів медже алиянтами а нацистами, котры проходили в 1944 р. поблизко монастыря на горі Монте Кассіно в Італиі. Битва тота є оціняна як єдна з найтяжшых і найбарже кырвавых боів ІІ світовой войны. Як раз, з нагоды округлой річниці владыка Юрий, архієпископ вроцлавско-щеціньской єпархіі і православный ординарий Польского Войска, на польскым войсковым цмонтери під Монте Кассіно одслужыл першый раз в істориі православну пасхальну службу. На реченым цмонтери находят ся гробы православных громадянх Польщы, якы поклали жытя в тій битві. Серед них было вельо Білорусинів, Украінців, але тіж Лемкы. Єдным з найбарже знаных вояків, што перешол пут з ґен. Владиславом Андерсом і борол ся під Монте Кассіно, был Кірил Бреян, якого своі воєнны спомины вказали ся в книжці «Моя долга Друга Світова Война».

Глядают хыж прикрашеных крапками, крисками

Дослідникы зосереджены попри Польскым Людознавчым Товаристві глядают в терені захованых хыж, котры – прикрашены мотивом крапок, крисок – так, як давнійше, часто здобили поєдны будинкы загороды. Ци сут іщы даде такы? Або хоц знимкы? Або знаня, же такы хыжы были? Од початку 2024 р. рушыл проєкт «Крапкы і крискы. Популяризуваня знаня о декоруваню стін в деревяным реґіональным будівництві». Його орґанізатором є Головный Заряд Людознавчого Товариства, а дофінансуваный єст зо середків Міністерства Народовой Едукациі. Ідею проєкту є найти істнуючу забудову з мотивами малюваных на стінах крапок, зінвентаризувати тоты місця, а вєдно з музейном квередном – пояснити етимолоґію і значыня тых прикрашынь. Проєкт обнимат м.ін. тереновы досліджыня і кверенды тыкаючы деревяного будівництва, а тіж варшаты. Приміры крапко-крискового малярства стрічали ся по цілій Лемковині. Явиско прикрашаня хыж през Лемків утырвалил на фотоґрафіях з початку 20. років ХХ ст. м.ім. етноґраф Роман Райнфус. Значыня тых вшыткых взорів, ци то маґічне, символичне, буде допіро одкрыване.

О Акциі «Вісла» в Рускій Бурсі

A уж заран просиме до Руской Бурсы в Ґорлицях, де буде мож выслухати выклад пн. «Постанова о ремісиі слідства в справі акциі ”Вісла” – чом не мож згодити ся з єй змістом?», котрый выголосит др габ. Ян Пісуліньскій, професор Ряшівского Універистету, автор моноґрафіі «Акция специяльна ”Вісла”». Выклад буде выголошеный в польскым языку. Початок о 18.00 год. Припомнийме, што піл рока тому Інститут Нацийональной Памяти (Instytut Pamięci Narodowej) ствердил, што, парафразуючы – не было ничым злым, же Лемкы і Украінці досвідчыли акциі «Вісла». Не было і неє згоды на такы стверджыня. Неє згоды на фальшуваня істориі. Професор Ян Пісуліньскій пояснит – чом?