Голосник

Сумар дня на 24. жолтня/октобра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 24. жолтня/октобра 2019 р.

В Будапешті будут радити про Іштвана Удварія

Заран, 25. жолтня/октобра, в просторах Вседержавной Бібліотекы Заграничных Языків в Будапешті одбуде ся конференция памяти Іштвана Удварія. Конференцию орґанізує Бібліотека Русинів Мадяр імени проф. Іштвана Удварія. В єй рамках буде мож выслухати рефераты Ілдікы Поласкіне Надош, Андраша Золтана, Ержейбет Барань Комарі, Ренаты Романюк, Мігаля Кочіша, Михаіла Капраля і Юдіты Удварі. Подію підпорил Фонд Ґабора Бетлена. Каждый з прелеґентів выступит з поєдныма темами доповіди. Іх наголовкы найдете на нашым інформацийным портали лем.фм. Іштван Удварі народил ся в 1950 р. на Мадярах. Был вченым, котрый інтересувал ся аналізом русиньскых текстів, головно тых, якы односят ся до періоду XIX ст. Окрем того зрыхтувал до друку пару томів рукописів русиньского історика Антония Годинкы і вельох дальшых. Так само робил над языком і літературом Русинів Войводины. Вмер в Ніредьгазі 9. листопада/новембра 2005 р.


В Ліґници бесідувано о 30 – літю СЛ

В минулу суботу в Кружку Стоваришыня Лемків в Ліґници проходила подія присвячена упамятніню 30-літя діяльности той русиньской орґанізациі. В короткым проґрамі, якій зачал ся о 17.00 год., мож было выслухати выкладу, попозерати на мультімедияльну презентацию, котра вказувала на архівальны знимкы і документы, як тіж вести дебату. Стріча зачала ся од привитаня вшыткых присутных ведучым Кружка, Фомом Циркотом. Пак попросил він выголосити реферат Луку Возняка, долголітнього учытеля лемківского языка, якій од того рока є уж на пенсиі. Розповіл він не лем про початкы Стоваришыня Лемків, але свою прелекцию зачал од повоєнных дій лемківской меншыны. Споминал на Украіньскє Соспільно-Культурне Товариство і Лемківску Секцию, котры были покликаны комуністичным апаратом. Лемкы аж в 1989 р. змогли самостійно голосити свою правду і стремліня. Дальше розповідал і про інчы діяня, підниманы перед основаньом Стоваришыня Лемків. Дуже часу присвятил ансамбльови Лемковина з Білянкы, котрый в тым році як раз святкує своє 50-літя. Потім медже пристуныма завязала ся дебата. Старшы члены споминали на початкы орґанізациі. Бесідувало ся і про актуальный стан Стоваришыня Лемків і цілого лемківского руху в Польщы.


В Креници проходят ремонты двох улиц

В Креници тырвают будовляно-ремонтовы роботы двох улиц – Гальной і Джерельной. Сут то ґмінны дорогы. Ремонтуваный єст медже інчыма перепуст на Червеным потоку. На улици Джерельній будувана єст і дальша технічна інфраструктура. Роботы в тій части обнимают перебудову санітарной каналізациі, водной і ґазовой сіти, як тіж електрикы. Завершыня прац заплянувано на 28. лютого/фебурара будучочо рока. Дакус інакше выглядат справа з улицьом Гальном, яка находит ся недалеко православной церкви св. Владиміря Великого. Ту роботы зосереджены сут головно на розбуводі. Будуваный є м.ін. тротуар, огороджыня та поставлене буде нове ознакуваня. Тот пут ґмінны власти вєдно з контрагентом плянуют закінчыти уж в під конец жолтня/октобра тр.


Влада Словациі схвалила грошы на русиньскій реґіон

Вчера проходило дальше выіздове засіданя влады Словацкой Республикы, тот раз в Кежмарку. Рішено о тым, же фінансова підпора буде передана і до русиньского реґіону. Схвалили грошы про окрес Снина, музей Варголя в Меджелабірцях і село Калинів на довершыня ремонту памятника Освободжыня. Влада схвалила для Пряшівского Самосправного Краю пожычку єдного мілийона евро на зрыхтуваня проєктовой документациі про выбудуваня енвіроментальной інфраструктуры в окресі, жебы збільшыти чысло джерел питной воды. Пряшівскій Самосправный Край має в окресі Снина 34 села, з того лем шіст диспонує зліпшеныма службами подаваня воды до питя і каналізациі. Будова інфраструктуры буде тіж дотувана з еврофондів. Грошы отримат і Музей Енді Варголя в Меджелабірцях. Достане він 7,1 мілийона евро на свою перебудову. Завдякы ній музей стане ся модерный, пристосуваный до днешніх реалий і потреб туристів. Фінансуваня перебудовы буде поділене на пару етапів.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі