Сумар дня на 26. липця/юлия 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 26. липця/юлия 2022 р.

В Руськім Керестурі зачав добровольницькый табор

15-ый Молодежный добровольницькый табор, котрый тот рік проходить подля проєкту з назвов За красшый Руськый Керестур 2022, почав в понедільок 25-го юна в тім русиньскім селі в Сербії, і потрырвать до 5-го авґуста. Добровольникы в понедільок стрітили ся в Школі Петро Кузмяк, де пояснили собі реалізацію тогорічного табора, і передкладали думкы на умелецькы рішіня муралів. Якраз муралы – мальбы на стінах, котры выникнуть на школьскім дворі, будуть головным наповніньом табора, кедьже тот рік має добровольницька акція умелецькый характер. Табор як проєкт Турістічного здружіня Руськый Керестур фінанціями підтримали Робоче одділіня про молодых Націоналного совіту Русинів і Општина Кула.

42-га Лемківска ватра на чуджіні одбуде ся 5-го і 6-го авґуста

Першый авґустовый вікенд головным центром лемківской културы в Польщі стане Михалів, де одбуде ся вже 42-га Лемківска ватра на чуджіні. Орґанізатор фестівалу – Стоваришыня Лемків, вже офіціално публіковав проґрам ватры. Тот рік на публіку в Михалові знова чекать розмаїтый музичный проґрам і супроводны події. Участны можуть ся тішыти окрім іншого на выступы ансамблів Файна Ферайна, Надія, CoolБаба ці Секция Рапу. На ватрі буде выступати і Ансамбель Руской Бурсы в Ґорлицях – Терочка. І тот рік на сцені ватры буде вручати ся Нагорода Нікіфора, а так само участны святочно припомянуть собі 75 років Петра Трохановского – Мурянкы, котрый буде мати свій півокруглый юбілей 10-го авґуста. Цілый проґрам ватры мож найти на сайті Стоваришыня Лемків, де мож уж теперь купити собі і листкы на подію.

На Любовняньскім граді стрітять ся потомкове маїтелів

На Любовняньскім граді у четверь 28-го юла стрітять ся потомкове трьох шлахтічных родів, котры в минулости град властнили. Директор Любовняньского музея Далібор Микулик про аґентуру TASR потвердив, же то велика подія, а нелем реґіоналного, але і цілоевропского значіня, кедьже дотеперь така стріча ниґда не подарила ся зорґанізовати. На Любовняньскый град прийде у четверь Ян Любомірьскый-Ланцкороньскый з Варшавы, Дьордь VI. Любловарі Раіс, котрый жыє в Мадярьску, а внук прінцезны Ізабелы і Яна Замойского – Йозеф Михал Замойскый із Мадріду. Вшыткы трьоми стрітять ся пополідне в Крішталовій комнаті Палаца Любомірьскых. В рамках стрічі потомкове уложать на граді часову скринку з памятныма предметами, одбуде ся і омша в градній каплічці, і в западнім бастіоні заграють собі шахы із жывыма фіґурками.

Нова публікація з творами Євґенія Фенцика

В тых днях ку чітателям діставать ся нова русиньска публікація із Выдавательства Пряшівской універзіты з назвов Євеґеній Фенцик – Творы. Євґеній Фенцик быв вызначным русиньскым священиком, поетом, прозаіком, драматіком і публіцістом. Основав і цілый час існованя редаґовав ужгородьскый часопис «Листокъ». Його творы, незаслужено забыты, лем днесь ся вертають ку русиньскому чітательови. Книга його выбратых творів обсягує три найважнішы літературны творы із веце як двасто, котры написав. Суть то повісти «Нищіє духом» і «Учитель-Неборак», а так само драма «Покореніє Ужгорода». Редакторьскы книжкы пошоровали Валерій Падяк і Михал Павліч із Інштітуту русиньского языка і літературы Пряшівской універзіты в Пряшові. Публікація так само обсягує довшу і глубшу біоґрафію Фенцика з пера Валерія Падяка. Книжка з творами Фенцика вже днесь є доступна на сайті Пряшівской універзіты в діґіталній верзії, а тыма днями мала бы ся появити і їй друкована верзія.