lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Сумар дня на 26. мая 2021 р.

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
26. 5. 2021
» Сумар дня
Сумар дня на 26. мая 2021 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 26 мая 2021 р.


Засідала Комісия про Нацийональны Меншыны і Етнічны Ґрупы Рады Влады Словацкой Республикы

В минулый понедільок проходило 41. засіданя Комісиі про Нацийональны Меншыны і Етнічны Ґрупы Рады Влады Словацкой Республикы, фурт іщы в онляйновій формі. Бесідували о нацийональных музеях, іх діяльности в минулым році, шкільництві в часі пандеміі ци приправах тыкаючых нацийонального закону – робоча ґрупа, котру покликал полномічный влады Ласло Буковскій, фурт выпрацовує одповідні записы будучой уставы. На засіданю підниманы были і дальшы темы. Комісия была інформувана о змінах Фонду на Підпору Культуры Нацийональных Меншын, якы хоче приняти парлямент. По новелизациі до оцінюючых рад могли бы ся голосити лем меншыновы зареґіструваны орґанізациі, з вылучыньом напр. приватных фірм, як то было дотепер. Інчом пропонуваном зміном є, жебы Фонд обнимал підпором, окрем меншын, зневыгоднены ґрупы. Комісия критичні ся ґу тому односит, што высловила в принятым узнесіню зо свойом неґативном позицийом в тій справі. На засіданю дискутували так само заклик Комітету Фаховців Рады Европы про звекшыня заанґажуваня словацкой державы в діяня на благо реґіональных і меншыновых языків. Дальше засіданя Комісиі пройде аж в вересни/септембрі тр.

Посвятили дзвоны

В неділю, 23. мая, в селі Зубне, гуменьского окресу, при участи пряшівского грекокатолицкого архієпископа і митрополиты Йоана Бабяка і гуменьского архієпархіяльного вікария Мартіна Злацкого одбыл ся одпуст на праздник Сошествія Святого Духа – Зелены Свята. Торжество было повязане з посвячыньом двох новых дзвонів – великого з меном Михайло, котрый пукнул осіню 2020 рока, зато был наново зрыхтуваный, і другого меншого, котрый має мено Святый Дух. Тот вірны дали зробити з нагоды 250. річниці храму, котра буде проходила в 2024. Зо взгляду на пандемію посвячыня і торжественна літургія одбыли ся на містным амфітеатрі. Участ брало великє чысло місцевых вірных та з близкой околиці. Інформувал о тым Іван Барна, містный парох.

Ерделий в себе

Од вчера в Закарпатскым Областным Артистичным Музею ім. Йосифа Бокшая в Ужгороді одкрыта є експозиция творів Адальберта Ерделия – русиньского маляря, педаґоґа, культурного діяча на Підкарпатскій Руси. Выстава зорґанізувана є в 130. річницю народжыня артисты, якій вєдно з Бокшайом были основателями підкарпатской малярской школы. Ерделий был постімпресийоністом, мастером портрету. Пару років жыл в Парижы. Творы Ерделия іщы за його жытя вказуваны были в вельох европейскых метрополиях – в Римі, Парижы, Венециі, Неаполи, Міляні, Бруксели, во Відни, Варшаві ци Будапешті. Адальберт Ерделий жыл в роках 1891-1955. Вмер в Ужгороді. Выставу буде мож видіти до 15. червця/юнія.

Триптих од Мирославы Копинец

Перед місяцьом, 27. квітня/апріля, в просторах Закарпатского Областного Музею Народной Архітектуры і Бываня в Ужгороді был презентуваный новый кліп народной пісні «Під дубиною» співаной популярном етно-фольк вокалистком Мирославом Шып (псевд. Мирослава Копинец). Кліп был зробленый во спілпрацы зо знаным режысером Дмитром Фесенком. Так само были представлены і дві попередні роботы артистів («Не спала я сиї ночі», «Тріє царіє»). Камерменом вшыткых трьох кліпів є Тимофій Шмайда. Артистка пояснила, што всітри відеокліпы треба брати за ціліст, а мож іх видіти м.ін. в сервісі YouTube.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня на 31. мая 2023 р.

Сумар дня на 31. мая 2023 р.

31. 5. 2023
Сумар дня на 28. червця/юнія 2022 р.

Сумар дня на 30. мая 2023 р.

30. 5. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні