lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Сумар дня на 26. мая 2022 р.

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
26. 5. 2022
» Сумар дня

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 26. мая 2022 р.


Вікендовы концерты 10. Русиньского Фестівалю во Свиднику

Тырват ювілейна 10. едиция Русиньского Фестівалю. Уж заран о год. 18.30 зачнут ся выступом дітячого ансамблю Зборівчата головны концерты во свидницкым амфітеатрі. Пак выступит конкурс Орфеус при участи Марияна Чековского, дальше знана Лемкам в Польщы ґрупа Руснак’с з Пряшова, а на конец буде кус міцнійшой музикы, кєд же на сцені вкаже ся DJ. В суботу і неділю так само будут проходити концеры. О проґрамі дальшых дни будеме інформувати в заранійшніх новинах.


Русиньска деревяна церков в Празі не буде скоро одбудувана

В пражскій Загороді Кіньскых в жолтни/октобрі 2020 р. згоріла деревяна церков св. Михала, котра была з ХVII ст. і походила з Підкарпатской Руси. Церков перенесли до Прагы в 1929 р. Такой по тым, як церков згоріла, было зорґанізуване і збераня грошы, жебы храм одбудувати. На жаль, по більше як пілтора рока церкви ани не зачали реконструувати. Покля што обєкт лем вкрыли конструкцийом і більом плахтом. Одбудову церкви має забезпечыти пражскій маґістрат. Є надія, што даякы позволіня будут готовы до кінця того рока. Дальшый рік могли бы проходити роботы звязаны з реконструкцийом святыні. Припомнийме, што подля пожарників храм в 2022 р. хтоси підпалил. Доднес поліция не нашла винуватых.


Русины на Мадярах рыхтуют нацийональный праздник

Вседержавне Русиньскє Самосправуваня на Мадярах орґанізує в найблизшу суботу «Русиньскє Нацийональне Свято» в Еделейні, недалеко Мішкольця. Подія буде проходила в авли Грекокатолицкой Школы святого Миколая. В святі будут брати участ і цінны гості, єпарха мішкольцской грекокатолицкой єпархіі владыка Атаназ Орос і Золтан Деметер, котрый є депутатом мадярского парляменту. В рамках подіі буде передана і Премія Антония Годинкы, яку буде вручал председа Самосправуваня Віктор Крамаренко. Буде і культурный проґрам. Припоминаме, што на Мадярах списуваня жытелів буде аж того рока. І тота подія має укріпити русиньску меншыну, жебы записати собі в списуваню жытелів свою нацийональніст і материньскій язык.


Русиньска Оброда іде з концертами до реґіонів

Як інформувал Мартін Караш, ведучый Русиньской Оброды на Словациі, орґанізация приготовила серию культурно-общественных подій з назвом «Русиньскы реґіоны в місті». Найближе з русиньском культуром з реґіонів можете стрітити ся в Кошыцях в неділю, 29. мая, в просторах центру Южан. Ідейом новой сериі подій є, жебы в містах східньой Словациі презентували ся русиньскы творці і колективы з реґіонів пілнічной Словациі, котры сут населены Русинами. В недільным проґрамі, котрый буде за словами орґанізатора полный русиньского слова, музикы і танця, одпрезентуют ся Барвінок з Камюнкы, Любовнян зо Старой Любовні, Вородай з Великого Липника і Майдан з Литмановой.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня на 3. лютого/фебруара 2023 р.

3. 2. 2023

Сумар дня на 2. лютого/фебруара 2023 р.

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні