Сумар дня на 27. грудня/децембра 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 27. грудня/децембра 2023 р.

В Ліґницкым Дому Социяльной Опікы ЛАПіТ «Кычера» запрезентувал різдвяны звыкы

Перед святами, в неділю 17. грудня/децембра ансамбль Кычера на запрошыня Нацийонального Інституту Культуры і Спадковины Села в Варшаві взял участ в єдній з подій з циклю концертів пн. «Заіхали сме з капелом… ждеме на Різдво». Стріча прошла в Дому Социяльной Опікы в Ліґници. Кычера представила лемківскє колядуваня, бесідували тіж о святочных традициях і обрядах. Подібны презентациі, ріжных етнічных ци етноґрафічных ґруп або нацийональных меншын проходили в містах цілой Польщы.
Писменник Ґжеґож Кулік остал на вечер 22. грудня/децембра выбраный на ведучого Рады Шлезского Языка. На заступців Рада выбрала професор Йолянту Тамбор і Рафала Шыму. Як подал в комунікаті в сіти Facebook, буде м.ін. хотіл, жебы Рада Шлезского Языка довела до возникніня нормативного словника, нормативной ґраматикы шлезского языка, вшытко онляйново доступне і на основі творів і бадань м.ін. членів Рады. Тота, припомнийме, покликана была початком того місяця і має заняти ся кодифікацийом шлезского языка, його літературным стандардом і спілдіяньом з урядовом адміністрацийом в справах розвитку языка, едукациі ци опініюваня назвянь для новых товарів ци услуг. В склад рады вошли академікы, писменникы, тлумачы, выдавці і журналисты.

Пятниця на Лемковині – презентация діаконьскых двери та велийні в Бурсі

Припоминаме, што уж позарани, в пятницю 29. грудня/децембра о 14.00 год. в церкви свв. Космы і Даміана в Бортным пройде презентация діаконьскых двери ручной роботы, котрых творцями сут Богдан Карел і Петро Криницкій. Є то ефейт паромісячной стипендиі Стипендияльного Проґраму Нацийонального Інституту Культуры і Спадковины Села «Мастер-Ученик» з середків Міністра Рільництва і Розвитку Села, в котрій участ взяли Петро Криницкій як ученик і Богдан Карел, експерт сницаркы з Лося. През пару місяців Петро Криницкій під оком Богдана Карела вчыл ся різбліня в дереві і выбраных сницарскых технік, а ефектом є скінчена різба в подобі неістнуючых діаконьскых двери в бароковым іконостасі з XVIII столітя з бортняньской церкви. Зас по презентациі, о 16.00 год. запрашаме вшыткых до Руской Бурсы на Велийну Стрічу. Є то подія, котра є постійном імпрезом в календари бурсяных стріч, вчас котрой продолжаме різдвяный час. На початок выступит бурсяный ансамбль Терочка, пак будут віншуваня, а дале – пробуваня смаків Святого Вечера. Надієме ся і на спільне колядуваня. Офіцийный початок о 16.00 годині.

Школіня для безробітных в Польковицях

Дві на десят осіб од рукы нашли роботу завдякы участи в школіню Повітового Уряду Роботы в Польковицях під назвом «Глядам роботы». Школіня тырвало три тыжні, його тема обнимала знаня з обшыри активного гладяня роботы, котре цикличні орґанізуване є польковицкым урядом роботы. Через два тыжні проходят теоретичны занятя з обшыри рынку роботы, рыхтуваня до кваліфікацийной бесіды, аплікацийных документів, третій тыжден то активне діяня, значыт реальне складаня аплікаций о роботу і стрічы з потенцияльныма працодавцями. Занятя ведут робітникы Уряду Роботы в Польковицях, головні професийны порадникы.

Поліция про язык ненависти

Окрем стрічы з полномічным Малопольского Воєводы до Справ Нацийональных і Етнічных Меншын в Кракові, яка прошла 13. грудня/децембра, была і прелекция функцийонария Выділу Превенциі Воєвідской Коменды Поліциі в Кракові, до темы языка ненависти, гейту і переступств мотивуваных ненавистю. Поліциянт омовил м.ін. ріжниці медже выміненыма явисками, способами реаґуваня на язык ненависти, пірамідом ненависти подля Ґордона Альпорта ци правныма аспектами языка ненависти. В стрічы участ взяли представникы 11 нацийональных і етнічных меншын, м.ін. Словаків, Росиян, Украінців, Жыдів, Ромів і Лемків.