Сумар дня на 27. січня/януара 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 27. січня/януара 2022 р.

Результаты спису повинны быти інтерпретуваны корыстно для меншын

Результаты Повселюдного Списуваня 2021 мали бы быти інтерпретуваны в корыстный спосіб в одношыню до нацийональных меншын. Такы слова в віторок, 26. січня/януара, написала в сіти Facebok Президентка Словациі Зузана Чапутова. Представникы меншын сут подля президенткы недоінформуваны, бо державны орґаны дотепер не высловили ся, якым способом будут інтерпретуваны даны, котры односят ся до нацийональности. Чапутова стоіт на становиску, што при вопросах меншыновых прав мало бы ся выходити зо зрахуваня обидвох нацийональных катеґорий (обидвох вопросів), котры были в методиці Статистичного Уряду браны за рівноцінны. Списуваня подля головы державы потвердило, же Словация є державом з вызначным чыслом нацийональных меншын. Вказала, же аж 300 тис. громадян схоснувало можливіст приголосити ся до двох нацийональности.

Нова «Бесіда»

В тых днях вышло нове чысло часопису Стоваришыня Лемків – «Бесіда», ч. 1 (184) за місяці січен/лютый 2022 р. В першым тогорічным выданю можеме чытати м.ін. статі Наталиі Малецкой-Новак односячы ся до міністерияльных дотаций на діяльніст лемківской меншыны. Андрий Ковальскій приносит нам реляцию з ХІV Стріч Трьох Поколінь з Лемківском Культуром в Пшемкові. В статі Петра Трохановского пн. «Жыва Памят» можете чытати реляцию зо святкувань Дня Русинів в Польщы 2021. Севериян Косовскій пише про доступный одтепер онляйн архів Апостольской Адміністрациі Лемковины. В «Бесіді» найти можете тіж спомины на помершого знаного лемківского маляря Штефана Телепа, якій одышол кіцньом 2021 р. В номері нашли ся і желаня для Адама Барны, з нагоды прекрасного ювілею прожытых 95 років. Своє оповіданя публикує тіж сучасный лемківскій писменник Павел Ксенич.

Одкрыли нову автобусову ленію на Лемковині

Ґорлицкій Повіт заявлят на своім сайті, што 3. січня/януара выстартувала нова автобусова ленія на одтинку Ґорлиці – Санкова – Маластів – Ґладышів – Ждыня – Смерековец – Ґладышів – Маластів – Санкова – Ґорлиці. Автобусы ходят в ранніх і пополудньовых годинах. Повіт умову з автобусовом фірмом підписал до кінця 2022 р. Автобусы можут ходити завядкы грошам з Фонду Розвитку Автобусовых Перевозів. Лем 10% коштів функцийонуваня леніі крыют самоурядовы єдиниці. Цілковитый кошт то понад 129 тис. зл, а само дофінансуваня з Фонду то понад 91 тис. зл. Дальша квота буде внесена через три локальны самоуряды: повітовый та ґміны Санкова і Устя Рускє. До того доходит тіж дохід з продажы білетів. Подля ґорлицкого староства одкрытя леніі є спричынене потребом поправы комфорту жытелів і протидіяню комунікацийному выключыню.

Кошыцкій владыка нагородженый в Ужгороді

19. січня/януара, на праздник Богоявліня за юлияньскым календарьом, кошыцкій грекокатолицкій єпарха архієпископ Кірил Василь был головным правлячым архієрейом літургіі в Хрестовоздвиженьскым Катедральным Соборі в Ужгороді. Пришол там на запрошыня апостольского адміністратора Мукачівской Грекокатолицкой Єпархіі владыкы Ніля Лущака. На конец торжественной літургіі владыка Кірил был нагородженый честным Ордером ІІІ ступени єромученика Теодора Ромжы як знак вдякы за підпору і розвиток Мукачівской Єпархіі, головно вчас минулого ювілейного рока Мукачівской Єпархіі.