Сумар дня на 28. квітня 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 28. квітня 2026 р.

«Формы присутности» – дальшы актывности

Днеска в Державным Етноґрафічным Музею в Варшаві в рамках выставы «Формы присутности. Штука Карпатскых Русинів» др габ. Томаш Квока буде мал доповід на тему Русинiв з Войводины. Заінтересуваны дознают ся кус о істориі войводиньскых Русинів, іх міґрациі до Паноніі і о тым, як столітями, далеко од карпатской вітчызны, плекали свою достоменніст. Тоты, котры бы хотiли послухати выкладу, най приходят до музею на 18.00 год., вступ на тоту подiю є безплатный – треба побрати лем з сайту ДЕМ дармовый білет.

58. Драматичный мемориял «Петра Ризнича Дядi» в Рускым Керестурі 

Од 17. до 26. квiтня/апріля в Рускым Керестурі проходил 58. Драматичный мемориял «Петра Ризнича Дядi». В тых днях публика могла видіти дакілько інсценiзаций і драматичных колективів, котры ся презентували на фестівалі. Послідній вечер той подii, неділя 26. квiтня/апріля, был посвяченый презентациі моноґрафіi пн. «Руски народни театр Петро Ризнич Дядя – 50 роки», котрой автором є Дюра Латяк. Думка, жебы приготовити таку книжку, появила ся уж в 2021 р., коли театр святкувал 50 років, але як видно тот проєкт мусіл почекати на реализацию іщы дальшых пять років. О книжці і єй концепциі оповiдал автор. Латяк бесідувал о важности театру для спiльноты, о фазах і ріжных статусах того театру, через якы переходил за 50 років, але і о акторах, режысерах і дальшых особах, якы творили театр. Русиньскій Народный Театр «Петро Ризнич Дядя» є пiлпрофесийным театром войводиньскых Русинів. Його назва є на чест русиньского театрального діяча з початку XX ст. – Петра Ризнича Дядi. Офіцийнi был основаный в 1970 р. як аматорскiй театр.

Зачынат ся лiтнiй сезон в скансенах

Каждого рока на зламі квітня/апріля і мая зачынат ся лiтнiй туристичный сезон в скансенах. I так в минулый вiкенд новый сезон витал Скансен в Шымбарку, до котрого мож уж приходити згiднi з годинами роботы той iнституциi. В наступный вiкенд на гости ждут тiж два найвекшы того типу пункты на полудни Польщы, значыт, Музей Народного Будiвництва в Саноку i Сандецкiй Етноґрафічный Парк в Новым Санчы. Оба музеi сердечно просят на iнавґурацию нового сезону, а вшыткы потрiбны iнформациi найдете на iх сайтах.

Реконструкция Битвы пiд Ґорлицями

В найблизшый вiкенд, 1. мая о 16.00 год. в Санковiй одбуде ся дальша уж едиция реконструкциi Битвы пiд Ґорлицями. За тоту подiю одповiдат Ґрупа Iсторичной Реконструкциi Ґорлицi 1915, котра передає, што тогорiчне видовиско одбуде ся пiд гослом «Гев i тепер». Мат то быти оповicт не лем о войнi, але о двох просторах, на тот раз маме ся призріти тiж людям i тому, як старали ся жыти в роках войны i в повоєнным свiтi. Робота при сценоґрафіi, подля членiв ґрупы, є уж завершена. До участи в тогорiчнiй подii ґорлицка ґрупа запросила тiж реконструкторiв з iнчых держав, зато в тым роцi в видовиско заанґажуваных буде понад 400 осiб з Польщы, Словациi, Чех, Румунii, Нiмец i Голяндиi.

Уж 5 мая матура з лемківского языка

В минулу пятницю 24. квiтня/апріля ученикы середнiх i технічных шкiл закiнчыли шкільный рiк. Уж за менше як тыжден, бо 4. мая зачнут ся матуральны еґзамiны. Ждеме, жебы дознати ся, кiлько осiб в тым роцi рiшыло ся писати матуру з лемкiвского языка. По обовязковым іспыті з математикы, 5 мая, в віторок, о 14.00 год. пройде писана матура з лемківского языка. Тримаме пальці за вшыткых тогорічных матуристів!