Сумар дня на 29. липця/юлия 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 29. липця/юлия 2026 р.

Лемківскій язык як носитель традициі, памяти і достоменности Лемків нашол ся на Державным списку нематерияльной культурной спадковины!

З гордістю і радістю інформуєме, што Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины затвердила новы вписы на Державный список нематерияльной культурной спадковины, серед котрых нашол ся лемківскій язык як носитель традициі, памяти і достоменности Лемків. Як підкрислят Нацийональный Інститут Спадковины, лемківскій язык хоснує ся не лем в штоденній комунікациі, але тіж передавано го через оповісти, пісні, молитвы ци звыкы, котры будували і будуют культуру. По ІІ світовій войні меджепоколіньовый переказ был міцно ослабленый з причыны выселінь, часів жытя в PRL-y, мимо то язык перетырвал і днес єст присутный в школах, літературі, медиях, театрі, музиці. Його охорону підперат ся через діяльніст орґанізаций, ансамлбів, а в публичным простори видимый єст нп. завдякы двоязычным таблицям з названями місцевости. Впис на Державну список має помочы в захованю не лем самого языка, але цілого богатства культуры Лемків для дальшых поколінь.

В Бортным росне скансен каміняркы

Як подає Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях – успішно поступуют роботы над Музейом Народной Каміняркы в Бортным. Проєкт закладат реконструкцию і адаптацию двох памятковых, лемківскых хыж. Одтворены будинкы сут злокализуваны в безпосереднім сусідстві памятковой церкви. Будут посадовлены докладні в місци давных обєктів клебаніі. Завдяку тому приверненый буде історичый просторовый уклад той части села. Оба реконструуваны обєкты будут мати практичне выкорыстаня – в першій хыжы буде находила ся рецепция і бюро та модерна музейна експозиция, а друга буде перензачена на варштатовы салі, в тым – професийну камінярску працовню. В рамках інвестициі заґаздувнаый буде так само простір довкола будинків з будовом необхідной технічной інфраструктуры. Проєкт реализуваный єст з середків проґраму Інтерреґ Польща-Словация 2021-2027.

Выміна і спілпраца медже Русинами

Чысленна ґрупа Русинів з Мадяр пришла минулого тыжня з візитом до Войводины, жебы познати ближе край, де жыют Русини в Сербіі, та жебы розвивати спілпрацу. Поінформувал о тым проф. Михайло Фейса, председа орґанізациі Руска Матка і член Світовой Рады Русинів за Сербію. В делеґациі были м.ін. Віктор Крамаренко – посол-говорця Русинів в Парляменті Мадяр, Віктор Ґіріц – председа Вседержавного Русиньского Самосправуваня, як і проф. Михаіл Капраль – директор Русиньского Наукового Інституту ім. Антония Годинкы в Будапешті. Гості візитували веце місц, м.ін. Філософічный Факультет Університету в Новым Саді і Інститут про Культуру Войводиньскых Русинів. Там же прошла дискусия, котру модерувал проф. Фейса, головні о ситуациі Русинів на Мадярах, кодифікациі іхнього вариянту русиньского языка і будучым Русинів в тій державі.

Хмаропозераня – може як раз Ты найдеш на ватрі свою другу половину?

Єдном з новости тогорічной Лемківской Ватры в Михалові єст ініциятива Хмаропозераня. Кєд пришли сте на Ватру самы, глядате пары на жытя або до участи в рекорді світа в танцюваню потрясаной, то свашкы Маргарита Ціхонь і Катерина Демай поможут добрати ся вам в пары! Лем свашкы будут мати вгляд до формулярів, котры треба буде выполнити. О 18.00 годині зачне ся для охочых тзв. Speed dating – то короткы бесіды і контакт лем при взаємным выборі. Як заохочат орґанізатор – не глядай любови в інтернеті – найд єй на Ватрі в Михалові!