Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. липця/юлия 2026 р.
Просиме до спільного річницьового святкуваня!
Уж заран, в суботу 4. липця/юлия просиме до спільного святкуваня 35-лiтя реактивациi Стоваришыня «Руска Бурса», а тiж 15-лiтя Радия ЛЕМ.ФМ. Перше о год. 11:30 в каплици на Святій Горі Явір буде богослужыня в памят Богдана Ґамбаля, думкодавці нашого радия ЛЕМ.фм, реактиватора «Руской Бурсы», заслуженого лемківского діяча. Пак, о 17 год. в Рускiй Бурсi в Ґорлицях буде мож выслухати прелекцию проф. Анны Мусь зо Шлезского Унiверситету пн. «Ruch etnoregionalistyczny na Górnym Śląsku. Proces narodowotwórczy czy sprzeciw wobec nacjonalizującego państwa?». По прелекциi – одомаш. Запрашаме вшыткых охочых взяти участ в святкуваню.
Лемківскє оповіданя Оксаны Грабан-Ліхтаньской нагороджене в державным конкурсі
Знаны сут уж результаты II едициі конкурсу «Оповіданя. Сила Ріжнорідности», орґанізуваного Інститутом Языковой Ріжнорідности Польской Республикы і Ґрупом Студня О. Конкурсова комісия признала ex aequo два першы місця. Лавреатками остали Оксана Грабан-Ліхтаньска – за оповіданя в лемківскым языку, і Едита Козув – за оповіданя в польскым жестовым языку. Обі лавреаткы прирыхтуют тіж індивідуальны выступы підчас «Ночы оповідань» в рамках 21. Медженародного Фестівалю Штукы Оповіданя в Варшаві. Ґратулюєме!
Владыка Йона Максим выконал канонічну візитацию парохіі Чертіжне
В неділю 28. червця/юніа Высокопреосвященный владыка Йона Максим, пряшівскій архієпископ і митрополита, выконал канонічну візитацию парохіі Чертіжне, меджілабірского окресу. Владыку привитал староста села Петро Трічак і адміністратор парохіі отец Душан Хапчак. Владыка одслужыл в містным храмі торжественну літургію в церковнославянскым языку, і приговорил ся вірным в проповіди. По літургіі люде могли зо своім архіпастырьом дискутувати в храмі. Пополудни кыр Йона одвиділ обыстя сеніорів в селі. З істориі знаме, же в Чертіжным было колиси 120 ґаздівскых дворів і понад 800 грекокатоликів. В селі мал своє панство Адольф Добряньскій.
Басены в Крампній мали бы ся одкрыти уж в будучым тыжни
Неодолга мают ся зас одкрыти басены в Крампній. Як подала війт ґміны Крампна Катажына Мацєйчык, і в тым сезоні буде мож корыстати з басенів дармо. Середкы на іх будову походили з Европейской Уніі, а условія проєкту закладали, што через 5 років обєкт буде полнил функцию безплатной атракциі для жытелів і туристів. Термін одкрытя басенів залежыт од рішыня санепіду, котрый по провіріню якости воды мусит выдати позволіня на початок сезону. Кєд вшытко піде згідні з пляном, першы гості будут мочы скорыстати з обєкту уж в наступный вікенд.
Історичне одкрытя в лісах Надлісництва Дукля
Археолоґы з Інституту Археолоґіі Ряшівского Університету одкрыли в лісах Надлісництва Дукля курган і кремацийный цмонтір датуваны на XV–XIII вік п.н.е. Одкрытя значучо звекшат знаня о найдавнійшых жытелях пілнічных боків Низкого Бескіду. Результаты досліджынь веденых в роках 2024-2025 были запрезентуваны на конференциі в сідибі Надлісництва Дукля. Як подали науковці, одкрыте становиско єст звязане з піліньском культуром, котра переникнула на тоты терены з обшыри днешньой Словациі і Мадяр. Дотля найдено лем поєдны сліды з того періоду, але пробаданый цмонтір дає понятя о односно великій тырвалости той культуры на пілнічным схылі Низкого Бескіду. Конференция была тіж нагодом до передставліня плянів створіня лісового сектора в Музею Народного Будівництва в Саноку. В будучым має там быти одтворене історичне ґратя звязане з лісовом господарком і давны забудуваня надлісництва.







