Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 30. грудня/децембра 2020 р.
Публична телевізия не узнає кашебского як реґіональный язык?
Вчас єдного з одтинків популярного польского телевізийного квізу Фамілияда, выемітуваного в польскій публичній телевізиі 20. грудня/децембра т.р. участникы одповідали м.ін. на звіданя о реґіон Польщы, в котрым бесідує ся говірком. Доступных было пят одповіди: Шлеск, Кашебы, Підгаля, Великопольща і Малопольща. Скорше такы опциі вказали анкєтуваны. Поданы одповіди не сподабали ся інтернавтам і Кашебам. Фундация Кашебы направила писмо до TVP в тій справі. Не згаджают ся на блудне, хоц подане через анкєтуваных, суґеруваня, што кашебскій язык не єст окремым языком, а говірком. В писмі подали, што публична телевізия винна давати не лем розрывку, але і ретельне знаня і інформациі. Згідні з польскым законом кешбскій має статус реґіонального языка, вчыт ся го в школах. По кашебскы печатаны сут книжкы, преса, реализуваны телевізийны проґрамы, в публичным просторі присутны сут двоязычны польско-кашебскы названя місцевости. О подібны права од років борют ся Шлезакы з іх языком.
До почытаня про кроі цілой Малопольщы
Бібліотека Руской Бурсы в Ґорлицях збогатила ся о 10-томову колекцию выдавництва пн. «Краковякы, Ляхы, Ґуралі – облечыня малопольского села». Серия вказує на красу, богатство і розмаітніст традицийных, святочных кроів та штоденного облечыня ґаздів, якє носили в малопольскых селах од Кракова по Закопане, од Завоі по Ґорлиці. Выдавцьом 10-томового альбому є Малопольскій Центр Культуры Сокіл в Новым Санчы, якій так само офірувал бурсяній бібліотеці цілу колекцию. 10-томовый альбом є ефектом реализуваного Центром Культуры Сокіл вельолітнього дослідничо-документацийного проєкту пн. Малопольска Джерелом Традициі фінансуваного з европейскых фондів. В 10. томі описано облечыня Сандецкых і Ґорлицкых Лемків та Шляхтівскых Русинів. Автором тексту Юрий Стариньскій, він тіж згромадил неоцінену збірку архівальных і сучасных фотоґрафій, вказуючых лемківскы кроі, котры поміщено в альбомі. Вшыткы томы доступны сут в чытальни бібліотекы Руской Бурсы.
Вернут постійны получыня Санок-Новый Лупків?
На посліднім засіданю Комісиі Економікы і Інфраструктуры Соймику Підкарпатского Воєвідства, Моніка Бревчак, воєвідска радна, в порозумліню з саноцкым повітом, зложыла внесок ввести до буджету воєвідства задачу на продолжаня штоденных получынь на леніі Санок-Новый Лупків. Комісия єдномысельні приняла внесок. Кошт задачы, реализуваной од липця/юлия до грудня/децембра 2021 рока – при заложыню двох пар потягів на добу – то ок. 600 тис. зл. Саноцкій Повіт задеклярувал можливіст переданя оркисленых фінансовых середків на тоту ціль. Заміреным ефектом штоденных получынь Санок-Новый Лупків є громадне хоснуваня желізниці і будуваня тырвалых плянів доіздів до роботы ци школы тым середком комунікациі. Додатково, приверніня на выміненій леніі постійного желізничного получыня причынит ся до зменшыня комунікацийного выключыня населіня полудньово-східньой части саноцкого повіту, а в вакацийным періоді пошырит туристичну оферту – з Лупкова мож ся прямо достати напр. до Меджелабірців, де находит ся м.ін. Музей Едні Варголя.
Як не поіздити на лыжах, то хоц на пішу прогульку
Лыжный курорт Солотвины Арена в Креници подал інформацию, што хоц іхні лыжны вытягы, згідні з вседержавном кварантанном, остают примусово заперты до 17. січня/януара 2021 р., то фурт одкрытом остає інча атракция курорту – Видокова Вежа. Веде до ней специяльні сконструувана деревяна стежка долгости близко 1 км, котра дозвалят на прогульку в коронах дерев. Сама вежа має высокіст близко 50 м і поміщена є на вершку лыжной стациі Солотвины Арена, близко 900 метрів над рівньом моря. З вежы розтігат ся видок на пасмо Креницкой Яворины, Лелюхівскы Горы і дальшы части Низкого Бескіду.
Коментарі