Сумар дня на 30. квітня 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 30. квітня 2026 р.

Вмер Василь Матола

Як інформувало Русиньскє Літературно-Культурне Общество, в віторок 28. квітня/апріля, маючы 66 років, вмер русиньскій поета, співак, патріота свого краю – Василь Матола. Народил ся в селі Івановці, мукачівского району, 10. марця 1960 р. закінчыл студиі в Ужгородскым Технікум Електорнічных Заряджынь. Працувал як технолоґ-інжынєр в своім вывченым фаху. Од 2005 р. был десят років співаком в Закарпатскым Академічным Народным Хорі. В віці 40 років почал писати вершы. Писал по русиньскы, украіньскы і росийскы. Выдал дакілько поетичных збірок. Был оцінюваный ріжныма нагородами. Приятелювал з покійным Іваном Петровційом. По смерти Петровція в 2016 р. Василь Матола іщы утримувал склеп Петровція – Бовт Файні Книгы – аж до 2021 р. Вічна Йому памят!

Русины на Мадярах одсвяткуют Нацийональне Свято

Вседержавне Русиньскє Самосправуваня на Мадярях і того рока в маю орґанізує Русиньскє Нацийональне Свято, якє є все получене з передаваньом Преміі ім. Антония Годинкы. Каждого рока тота подія проходит в інчым місті. Того рока орґанізаторы русиньского свята выбрали собі про свою подію столицю Боршодско-абовско-земплиньской жупы – місто Мішкольц. Русины ся на торжество зыйдут в суботу 9. мая і подія буде проходила в просторах Мішкольцской грекокатолицкой основной школы. Тогорічным покровительом подіі є Віктор Крамаренко – нововыбраный представник Русинів в Парляменті Мадяр. Зо святочным приговором выступит і Лавра Дєнеі – заступник полномічника про права нацийональных меншын Мадяр. Свято почне молитвом Акафисту. В рамках культурного проґраму участникы годны будут видіти выступліня діти з недалекого русиньского села Мучонь, а так само і выступліня Мішкольцского русиньского танечного колективу.

Продолжат будова церкви на Святій Горі Явір

Як інформувал владыка Паісий, архієпископ перемышльско-ґорлицкій, вчера до головной бані новобудованой православной церкви на Святій Горі Явір вложена была тзв. «капсула часу», в котрій, окрем істориі, нашли ся запискы з іменами жертводавців на будову храму од 2023 р. до вчера, а тіж карточкы з іменами, котры вірны передавали. Друга така капсула буде положена під Престолом, а на кінци вшыткы імена і назвиска жертводавців увічнены будут на стінах новой церкви. Тепер вірны ждут на бляху, котром буде вкрыта церков. Кєд лем мате дяку – фурт можете підпорити будову новой православной церкви на Яворі.

Дальшы акциі повязаны з варшавском выставом творчости Русинів

Ближат ся дальшы подіі, якы товаришат выставі «Формы присутности. Штука Лемків/Карпатскых Русинів» презентуваній в Державным Етноґрафічным Музею в Варшаві. В неділю 3. мая діти з опікунами будут мочы взяти участ в варштатах поп-артовых почтовых карток. В четвер 7. мая одбуде ся тематичне опроваджаня пн. «Памят». Поведе го куратор выставы др Михал Шымко. В неділю 10. мая, пройдут дальшы фамелийны варштаты з циклю «На лемківскым пути». Тым разом участникы заінспіруют ся краєвидами карпатскых лісів, жебы покрасити полотняны торбы печатками. А в віторок 12. мая одбуде ся выклад з назвом «Присутный: Юрий Новосільскій», якій выголосит др Кристина Черні. Особлива увага буде посвячена лемківскому походжыню Новосільского – часто помияному аспектови достоменности, котрый в в сутьовый спосіб влиял на його артистичну вражливіст і творчы выборы. Дрібниці о вшыткых подіях найдете на інтернетовым сайті Державного Етноґрафічного Музею в Варшаві.