Сумар дня на 31. серпня/авґуста 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 31. серпня/авґуста 2022 р.

Вмер проф. Янко Рамач, автор перекладу на русиньскій язык Святого Писма

В суботу, 27. серпня/авґуста тр., вмер професор Янко Рамач. Был він вызначным русиньскым науковцьом, професором на Філософічным Выділі Університету в Новым Саді. Його найвызначнійшом роботом є переклад Святого Писма – Нового і Старого Завіту на войводиньскій вариянт русиньского языка, за што нагородили го Ордером св. Папы Сильвестра. Янко Рамач походил з Руского Керестура, вчыл ся в ґімназиі в Римі, пак студиювал в Новым Саді і Бельграді. Докторат на тему істориі Русинів зробил на Державным Університеті в Ужгороді. Выкладал історию Русинів, фольклористику і культурну історию Русинів, а тіж русиньскы квестиі в середній Европі в ХХ ст. З гостинныма доповідями был на університетах в Польщы, Украіні, Словациі ци Хорвациі. Опубликувал пят книжок і веце як сто науковых робіт. Парунадцет років, од 2006 рока, разом з братом Михалом Рамачом перекладал Святе Писмо, котре в 2019 році выдала єпархія св. Миколая в Рускым Керестурі. Професор Рамач вмер на 67 році жытя.

Рафтінґ на Попраді

Мушына хоче розвивати новы голузи туристикы. На разі курорт є знаный з джерел мінеральной воды, в послідніх роках тіж з сенсоричных загорід, але тепер хоче поставити на рафтінґ, значыт сплывы на понтонах, котры на поблизкій ріці Попрад сут штораз барже популярны. Бургомайстер Мушыны Ян Ґольба заповіл, што будут побудуваны професийны пристани до рафтінґу. Як підкрислил – чысло осіб, што приходят до Мушыны і сусідніх сел, є барз великє. Початково власти думали, жебы орґанізувати сплывы на дарабах, як на Дунайци, але Попрад не єст на тілько глубокій, зато перешли на рафтінґ і на каякы. Заінтересуваня том формом проводжыня свобідного часу спочатку было великє, а тепер є величезне.

Желізниця Ліґниця-Любін-Польковиці-Ґлоґів

В Польковицях рушыли консультациі в справі желізницьовой леніі, што буде ішла через місто – буде то част проєкту Аґломерацийной Желізниці Мідьового Басену, што буде лучыла Ліґницю, Любін, Польковиці і Ґлоґів. Во вшыткых тых містах проходят соспільны консультациі, якы поділены на три етапы. В першым етапі презентували головны заложыня проєкту. Представникы фірмы, што є выконавцьом для Нижньошлезской Службы Доріг і Желізниці во Вроцлаві, хотіли так само познати соспільны потребы в обшыри проєкту. В Польковицях представили і дискутували про три вариянты трасы. Без огляду на тото, котру будут реализувати, ленія буде двоторова і зелектрифікувана. Іщы на осін зыйдут ся зас, жебы підсумувати увагы жытелів і спосіб браня іх до увагы в проєкті. Посліднім етапом будут соспільны консультациі, в рамках котрых представлят заложыня єдного, выбраного вариянту трасы. До выбору сут три: єден вариянт закладат трасу через обшыр Ліґницкой Специяльной Економічной Стрефы, другій покрыват ся з ідучом через Польковиці державном дорогом но 3, а третя ділит торовиском оселя Полянка з рештом міста. Векшіст присутных на стрічы оповідала ся за першым вариянтом.

Упамятніня в Ґорлицях

Уж заран в само полудне під Памятником Героів Ґорлицкой Землі пройдут упамятніня 83. річниці выбуху ІІ світовой войны, што мала влияня на жытя люди по цілым світі. 1. вересня/септембра нацистскы Німці заатакували Польщу, чого наслідством был выбух цілосвітовой войны. Воєнны діяня забрали жытя коло 60 млн осіб з цілого світа, a іх конец так само на все змінил образ Лемковины. Примусовы выселіня 40. років на радяньску Украіну та выселіня в рамках Акциі «Вісла» знищыли Лемковину, позбавляючы єй автохтонных жытелів, перерване было соспільно-культурове спадкобраня. В рамках повоєнной політикы комуністичной Польщы Лемкы мали ся цілковито засимілювати, в повоєнній державі не было місця для нацийональных меншын. Торжества упамятняючы початок ІІ світовой войны перед спомненым памятником попередит сиґнал алярмовых сирен. Присутны будут комбатанты, представникы ґорлицкых шкіл, скауты і самоурядовці.