lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Сумар дня на 31. січня/януара 2022 р.

Ленка Стефановска Ленка Стефановска
31. 1. 2022
» Сумар дня

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 31. січня/януара 2022 р.


Реакция посла Рышарда Ґаллі на одшмаріня Соймом поправок Ценату в справі поправок до буджету

Як сме перше інформували, в четвер 27. січня/януара, польскій Сойм одшмарил вшыткы поправкы Сенату до буджетового закону на 2022 р., в тым поправку о приверніню субвенциі на вчыня языків нацийональных і етнічных меншын та реґіонального языка в школах в высокости блиско 40 млн злотых. Як подала Ведуча соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын Ванда Новіцка, менша субвенция має тыкати німецкой меншыны – вымір вчыня німецкого як меншынового языка має быти зменшеный о дві годины тыжньово. На рішыня сойму іщы в пятницю зареаґували посланці Громадяньской Коаліциі, Лівиці і представитель німецкой меншыны в Польщы Рышар Ґалля. Подля них такє рішыня єст незгідне з польскым правом і підписаныма Польщом трактатами. Ґалля звернул увагу, же рішыня Сойму вдарит в діти, котры мают згідно з польскым законодавством право вчыти ся меншынового языка. Припомянул, же Польщу обовязуют м.ін. трактатовы реґуляциі тыкаючы охороны нацийональных меншын і реґіональных языків. Реализация тых записів не єст можлива, кєд дошло до нарушыня конституциі, закону о меншынах ци закону о освіті. Не є тіж певности, ци дальшы того рода дискримінацийны діяня не будут вдаряти в дальшы меншыны.

Нова атракция в Креници

Як поінформувал бургомайстер Крениці Пьотр Рыба, креницкы Загороды Сил Натуры сут уж освітлены. До освітліня были схоснуваны енерґоощадны ледовы лямпы. Нова атракция, яка ся находит на полудньово-західній страні Парковой Горы, має быти одкрыта для одвиджаючых на яр того рока. Місце буде мало едукацийный характер, дозволит познавати права і явиска, якы рядят натуром. Головну ролю в експозициі будут мати силы землі, воды, огня і повітря. Окрем спацеровых алейок, туристы будут мочы выйти на видокову вежу з обсервацийным пунктом ци захоплювати ся парком мініятур з найкрасшыма креницкыма будинками. На доізд до Загороды має позволити 450-метрова дорога, при котрій будут ся находити паркінґовы місця. Ціліст має быти комунікацийно повязана зо Здройовым Парком і ул. Еберса.

Ци в Команчы поіздиме на лыжах?

В Команчы хотят реактивувати лыжню стацию. Причыном єст невеликій туристичный рух в зимовым періоді. Ґміна має в плянах реактивувати лыжню стацию на горі Дышова. Така спортово-туристична інфраструктура мала бы ожывити туристичный рух в Команчы і околицях. Тырвают бесіды з Лісовом Ґрунтовом Спільнотом, до якой належыт земля, на котрій стоіт старый ґмінный вытяг. О середкы на реализацию прєкту ґміна має внескувати в рамках підпоры з Польского Ладу.

Чытачте «Бесіду»

Доступне єст уж нове чысло часопису Стоваришыня Лемків – «Бесіда», ч. 1 (184) за місяці січен/лютый 2022 р. В першым тогорічным выданю можеме чытати м.ін. статі Наталиі Малецкой-Новак односячы ся до міністерияльных дотаций на діяльніст лемківской меншыны. Андрий Ковальскій приносит нам реляцию з ХІV Стріч Трьох Поколінь з Лемківском Культуром в Пшемкові. В статі Петра Трохановского пн. «Жыва Памят» можете чытати реляцию зо святкувань Дня Русинів в Польщы 2021. Севериян Косовскій пише про доступный одтепер онляйн архів Апостольской Адміністрациі Лемковины. В «Бесіді» найти можете тіж спомины на помершого знаного лемківского маляря Штефана Телепа, якій одышол кіцньом 2021 р. В номері нашли ся і желаня для Адама Барны, з нагоды прекрасного ювілею прожытых 95 років. Своє оповіданя публикує тіж сучасный лемківскій писменник Павел Ксенич.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня 22. марця 2023 р.

22. 3. 2023

Сумар дня 21. марця 2023 р.

21. 3. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні