Сумар дня на 4. липця/юлия 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 4. липця/юлия 2024 р.

ХІІІ Русиньска Ватра

В днях од 12. до 14. липця/юлия проходила буде ХІІІ Русиньска Ватра в Малым Липнику на Пряшівщыні. Хоц село Малый Липник територияльні лежыт уж на Пряшівскій Руси, є оно граничным селом медже як раз тым русиньскым реґіоном на Словациі а нашом Лемковином. Лемковину од Пряшівщыны одділят лем ріка Попрад. Так мож сміло речы, што Русиньска Ватра в Малым Липнику є і правдивом Лемківском Ватром, на котрій годны ся гостити і Лемкы з Польщы. Проґрам подіі передвидженый є на три дни. Зачне ся він в пятницю по 18.00 год. на головній сцені. Звіздом того вечера буде русиньскій солиста Штефан Штець, якій выступит зо свойом ґрупом Файта. Суботній проґрам на головній сцені зачне ся о год. 16.30. В тот ден выступлят м.ін. Черговчан, Маковиця зо Свидника, Борєвка з Кошыц. Кульмінацийным пунктом суботнього проґраму буде великє паліня ватры. Не бракне і додатковых атракций, такых як школа танця ци цікавы дискусиі. Будут і атракциі для наймолодшых.

Лемківскій Кєрмеш в Заменицях

В найблизшу суботу в рамках тырваючого Медженародного Фольклорного Фестівалю «Світ під Кычером» в Заменицях на Нижнім Шлеску одбуде ся ХХ Лемківскій Кєрмеш, якій традицийно одбыват ся при місцевій грекокатолицкій парохіі св. Йоана Крестителя. Проґрам кєрмешу зачне ся о 14.00 год. Молебном до Пресвятой Богородиці в заменицкій церкви. Пак участникы положат квітя під памятником выгнаным в 1947 р. з Лемковины. Пізнійше буде концертова част – выступувати будут так реґіональны, місцевы колеитвы, як і запрошены гості з заграниці, якы берут участ в Фестівали «Світ під Кычером». В тот ден видіти буде мож і русиньску культуру, окрем домашніх лемківскых ансамблів запрезентує ся і Маковиця зо Свидника на Словациі.

Засідал Выбор про нацийональны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацкой Республикы

В віторок, 2. липця/юлия одбыло ся 53 засіданя Выбору про нацийональны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацкой Республикы про людскы права, нацийональны меншыны і родову рівніст. Засіданя проходило в братиславскым готелю Bôrik. Офіцияльно бы то мало быти посліднє засіданя того орґану, кєд же зміном компетенийного закону, котра была схвалена в парляменті, бы в вересни/септембрі мала выникнути уж Рада влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны. Члены дискутували м.ін. проблематику меншыновых музеів, меншынового высыланя ци Фонду на підпору культуры нацийональных меншын. За русиньску меншыну участ брало двох представників – Мартін Караш і Петро Медвідь, за дальшого члена – Міляна Яна Піліпа, котрый не міг взяти участи, пришол на засіданя офіцияльно выбраный заступник члена – Петро Штефаняк. Міністерство Культуры потвердило, же не хоче в найблизшым часі дати грошы на потребы Музею Русиньской Культуры в Пряшові.

Одбыло ся пленарне засіданя Рады єрархів

В днях 1.-2. липця/юлия в Єпархіяльным Уряді в Братиславі проходило 36. пленарне засіданя Рады єрархів Грекокатолицкой митрополитарной церкви на Словациі, котре скликал пряшівскій архієпископ і митрополита кыр Йона Максим. Рада єрархів засідала в Братиславі першый раз. Участ брали і домашній владыка Петро Руснак, помічный братиславскій єпископ Мілян Лах і архієпископ Кірил Василь, кошыцкій владыка. Єпископів напочатку засіданя Рады стрітил і апостольскій нунций на Словациі Нікола Джірасолі. Єпископы занимали ся оціном візиты Ad limina apostolorum, котра проходила в першый тыжден червця/юнія. В проґрамі были і актуальны темы тыкаючы душпастырского, літургічного, катехетичного і економічного характеру.