Сумар дня на 4. мая 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 4. мая 2023 р.

Вмер Димитрий Русинко

З жальом інформуєме, што на 82. році жытя вмер Димитрий Русинко, єден з отців-основателів Стоваришыня Лемків. Покійный вродил ся в 1941 р. в Перунці. Коли під конец 80. років ХХ ст., на фоні демократичных перемін, Лемкы виділи надію основати першу повыселенчу орґанізацию, як раз за справом Русинка в Ліґници зобрала ся ґрупа охочых створити свою орґанізацю. 10. грудня/децембра 1988 р. товдышнє лемківскє середовиско в Ліґници зорґанізувало в світлици православной парохіі Воскресіня Христового стрічу присвячену культурі і істориі Лемків. Прошла она в неістнуючым днес будинку при ул. Явожыньскій 9. Была то єдна зо стріч, яка внет дала початок орґанізациі. Димитрий Русинко вошол пак до основательского заряду Стоваришыня Лемків. Брал тіж участ в Театрі СЛ і другій части фільму «Акция Вісла». Был долголітнім членом Головного Зяряду СЛ (м.ін. на функциі секретаря), а окрем того вельорічным ведучым ліґницкого Кружка СЛ. Вірный свому селу, печатал книжку посвячену Перунці. З його ініциятивы в 2018 р. на перунчаньскым цмонтери одкрыто пропамятный крест. Похорон одбуде ся заран, 5. мая о 10.00 год. в ліґницкій православній церкви. Вічна Памят!

Делеґация СЛ была в Явожні

Кінцьом квітня/апріля 1947 р. зачала ся траґічна акция «Вісла». Пару років тому, 29. квітня/апріля 2017 р. з ініциятивы Стоваришыня Лемків одкрыто памятник в місци стражданя нашых предків – в Центральным Лаґрі Працы в Явожні. Вчас выгнаня комуністичны власти выберали Лемків і вязнили в тым місци. Того рока в річницю одкрытя памятника страдавшым в Явожні символичный оген памяти за вшыткы жертвы выгнаня зложыла делеґация Стоваришыня Лемків, яку репрезентувал секретар ГЗ СЛ, Севериян Косовскій. Влони, коли припоминали сме 75. річницю, упамятніня в Явожні были єдном з части загальнолемківскых упамятнінь.

Буковскій о языковых недостатках

Полномічный влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны, Ласло Буковскій вызвал писмом меншыновы села і міста одсторонити недостаткы в обшыри дотримуваня меншыновых языковых прав. Реаґувал тым на результаты Справы о хоснуваню языків нацийональных меншын за період 2021-2022. Послідня оціна Уряду Полномічного потвердила долгорічный тренд, подля котрого росне чысло меншыновых сел і міст, котры в максимальній мірі дотримуют языковы права. Покля в попереднім періоді з цілковитого чысла 638 меншыновых сел і міст было без недостатків 58, з чого было 57 мадярскых і єдно русиньскє, в 2022 р. чысло наросло на 114, з того 108 мадярскых і 6 русиньскых. Припоминаме, што од 1. марця звекшыло ся чысло меншыновых сел і міст подля нового наряджыня власти на Словациі.

Споминова стріча при нагоді річниці ліквідациі Грекокатолицкой Церкви в Чехословациі

В неділю 30. квітня/апріля в Кошыцях одбыла ся споминова стріча при нагоді річниці траґічной подіі – ліквідациі Грекокатолицкой Церкви в бывшій Чехословациі. Разом з кошыцком єпархійом орґанізувала єй Конфедерация Політичных Вязнів Словациі і Общество свв. Кірила і Методия. Припоминаме, што перед 73. роками, 28. квітня/апріля 1950 р. одбыл ся зорґанізуваный комуністічныма властями тзв. Пряшівскій Собор, на котрым дакілько грекокатолицкых священників і лаіків выголосило зрушыня Ужгородской Уніі і навернутя до Православной Церкви. Товдышні власти затвердили результаты згромаджыня. Остаточно єпископы были в выконструуваных процесах осуджены на долгорічный арешт, понад стох священників з родинами было выселеных до чешского пригранича. Споминова стріча залача ся архієрейском літургійом в катедральным соборі Рождества Пресвятой Богородиці в Кошыцях. Медже присутныма были потомны більше як 70. грекокатолицкых священників. На конец была одслужена панахіда за жертвы переслідувань.