Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 4. вересня/септембра 2020 р.
Вмерла Ольга Прокоп, вызначна діячка серед Русинів Карпатской Руси
Вчера до нашой редакциі дотерла смутна віст – вмерла Ольга Прокоп, вызначна культурно-соспільна діячка серед Русинів Підкарпатя. Ольгу Прокоп мож было знати наприклад з ґрупы Тріо Червена Ружа, співала і в ансамбли Чынадиівка, вела дітячый ансамбль Бабчына співаночка. Была орґанізаторком чысленных культрных подій. Ольга Прокоп вродила ся в 1940 році в селі Крива, недалеко Хусту, в родині Кірила Прокопа, русиньского діяча і політика, котрый был і в депутациі, яка пришла за президентом Томашом Ґаріком Масариком з жадaньом приєднаня русиньскых територий до складу Чехословациі. Ольга Прокоп роками вчыла русиньскій язык і культуру в недільных школах на Підкарпатю. За свою роботу была і нагороджена, м.ін. премійом ім. Василя Турока-Гетеша. Ольга Прокоп жыла в Чынадієві.
Конкурс, а до выграня запрошыня на 40. Лемківску Ватру в Михалові
Стоваришыня Лемків оголосило конкурс знаня з нагоды ближучой ся Лемківской Ватры в Михалові. До выграня сут запрошыня на тогорічну ювілейну, 40. Ватру, котра в звязку з актуальном епідемічном ситуацийом не буде одкрыта про вшыткых, а лем для осіб з запоршынями. Конкурс буде складал ся з двох етапів. Першый буде проходил онляйн, а другій уж на ватряній сцені. В першым – онляйн, треба прислати одповіди на 46 звідань найпізнійше до 9. вересня/септембра на адрес поданый на сайті стоваришыня (www.stowarzyszenielemkow.pl), там тіж находят ся конкурсовы звіданя. Проґрам ювілейной ватры обнимат м.ін. вручыня почестных грамот для дотеперішніх орґанізаторів, вручыня нагороды Никыфора, доповід про історию михалівскых ватр з одкрытьом присвяченой тому выставы, конкурс знаня та концерты. Выступлят ансамлбі Розтока, Ластівочка, Кычера, Секция, Файна Ферайна і Троянда.
Польковиці зеленіют ся на оказию
Каштановці, липы, грабы, клены і інчы – разом 120 дерев стане до кінця листопада/новембра в ґміні Польковиці, тым самым Польковиці роблят того рока рекорд насаджынь, в сумі буде посадженых веце як 700 дерев. Дерева станут в більше як 40 місцях на обшыри цілой ґміны. Іх локалізация не буде припадкова – появлят ся там, де внескували о тото жытелі та радникы, а тіж там, де роблят ся найвекшы містны островы теплоты або де іх просто бракує. Цілю єст створити затінены місця до одпочынку. Єдном з локалізаций новых насаджынь будут ґмінны паркы. Тін будут мати і пляцы забав. Дальшы насаджыня появлят ся м.ін. при ул. Липовій, Яскровій, Ліґницкій, Шопена ци Губаля. Ґміна Польковиці фурт глядат новых розвязань в заґаздуваню містных зеленых обшыри.
Кому Нагороду ім. Р. Райнфуса? Час на присыланя кандидатур
Професийоналисты та аматоры – пасийонаты фольклору і традициі, любителі і пропаґаторы локальной нацийональной спадковины, котры активні діют на хосен своіх малых вітчызн, можут девятый уж раз старати ся о престіжову Нагороду Малопольского Воєвідства ім. Романа Райнфуса за выдатны і особливы осягніня в обшыри захованя локальной культуровой достоменности. Зголошыня приниманы сут до 29. вересня/септембра. На выграных жде пуля 20 тис. зл. О нагороду можут старати ся особы, якы діют в рамках професийной роботы, як і в рамках соспільной роботы реалізуваной серед свойой ґрупы. Кандидатуры можут быти складаны через приватны особы, як тіж інституциі культуры, учельні ци позаурядовы орґанізациі. В попередніх роках нагороду ім. Романа Райнфуса отримали м.ін. Петро Трохановскій, Петро Стефановскій ци Теодор Ґоч.