Сумар дня на 5. марця 2021 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 5. марця 2021 р.

Пробны матуры

Од середы 3. марця проходят в Польщы пробны матуральны іспыты орґанізуваны Центральном Еґзамінацийном Комісийом. Потырвают они до 16. марця. Участ шкіл в пробных еґзамінах не єст обвязкова. Еґзаміны мают быти проведены в условіях як найбарже зближеных до обовязуючых в часі правдивых матур, з захованьом санітарного режіму. Пробны еґзаміны обнимают і іспыты з меншыновых языків, в тым з лемківского языка на основным і розшыреным рівни. Тогорічны абітуриєнты можут іщы приступити до пробного еґазміну з лемківского языка на розшыреным рівни, якій пройде посліднього дня іспытів, тє. 16. марця. Для тых учеників, котры не можут приступити до пробных матур, еґзамінацийны аркушы будут поміщены на вебсайтах Центральной Еґзамінацийной Комісиі, Міністерства Едукациі і Наукы та округовых еґзамінацийных комісий.

Церковны стародрукы прошли консервацию

Наступны церковны стародркы прошли консервацию. В минулым році Єпархіяльный Осередок Православной Культуры Ельпіс вюл 8. етап консервациі церковных стародруків, можливый завдякы дофінансуваню з Маршалківского Уряду Малопольского Воєвідства. За тот раз до консервациі были одданы єдны з найгірше захованых книг находячых ся в збірці Осередка: 3 Літургіконы (львівскій з 1638 р., унівскій з 1747 р. і почаівскій з 1735 р.). Задачом проєкту єст сохранити перед знищыньом і заховати як свідоцтво спілістнуваня на ґорлицкій земли ріжных народів, культур і традиций обєкты рідко стрічаны в державных музейных і парохіяльных збірках. Друкы походят з ріжных місцевости Низкого Бескіду і мают велику історичну цінніст для вельох дослідників. Через послідніх 7 років Осередок вюл працы при 43 цінных стародруках, в своій збірці має іх аж 76. 30 стародруків єст вписаных до реґістру забытків. І в текучым році консерваторскы працы при кіриличных стародруках мают быти продолжаны. Серед задач дофінансуваных з середків Міністерства Культуры і Нацийональной Спадковины в рамках конкурсу «Підтримуваня музейных активности» нашол ся проєкт Осередка маючый на ціли консервацию дальшых трьох кодексів.

Теплы басены в Санковій фурт в плянах

Іщы в 2018 році інформували сме, што ґорлицка земля має реальну шансу одкрыти ґеотермію, рішено бо провести пробне верчыня в Санковій, в місци рекомендуваным дослідниками з Науково-Технічного Університету в Кракові. В минулым році дослідниче верчыня вказало, што в Санковій неє воды, на котру так ждала ґміна, а лем чыстый метан. З огляду на захованя безпекы рішено не поглубляти верчыня. Єдночасно Ґміна не лишыла думкы про теплы басены і рішено превести дальшы досліджыня маючы на ціли схоснувати найденый ґаз як теплозмінник. Як подала війт ґміны Санкова Малґожата Малух для Радия Краків, дослідникы фурт працуют над експертизом, яка одповіст на звіданя, ци даст ся даяк схоснувати натуральне тепло діры. Аварийный плян закладат схоснувати теплу воду з низшых глубокости і підгріти ю при помочы специяльной апаратуры. Експертиза має быти готова о два місяці.

Татряньскы шлякы закрыты ночом

Од 1. марця туристы не можут ходити ночом по татряньскых шляках. Ограничыня потырват до кінця листопада/новембра і лучыт ся з охороном дикой звірины. Природникы з Татряньского Нацийонального Парку підкрисляют, што для дакотрых звірат ніч то час одпочынку, а для інчых час активности і жеруваня. Нічны прогулькы туристів не сут обоятны для звірят, а єдночасно можут быти барз небезпечны для туристів, примірно з огляду на активны в тій порі медведі і волкы. Працівникы Парку просят тіж не хоснувати в ночы лыжных пути – єст небезпека вдаріня в працуючы там товды машыны.