Сумар дня на 7. марця 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 7. марця 2025 р.

Ґміна Озімек выграла зо Скарбом Державы. Іде о зворот коштів лекций языка меншыны

Ґміна Озімек в опольскым воєвідстві выграла зо Скарбом Державы. Справа тыкат зменшыня фінансуваня вчыня німецкого языка як меншынового языка од початку шкільного рока 2022/2023, в звязку з чым вымір годин вчыня німецкого меншынового языка зменшыл ся з трьох до єдной годины тыжньово. Діяня тоты были дискримінуючы для німецкой меныны. Част опольскых ґмін рішыла товды не зменшати выміру вчыня того языка і сфінансувати лекциі зо свойого буджету. Так зробила м.ін. ґміна Озімек. Єдночасно ґміна рішыла позвати Скарб Державы – Міністра Едукациі о зворот понесеных коштів лекций німецкого языка. Округовый суд в Варшаві в цілости взял до увагы єй позов і засудил понад 625 тис. злотых од Скарбу Державы і Міністерства Нацийональной Едукациі для ґміны Озімек. Предметовe рішыня єст неостаточне і мож очекувати апеляциі зо стороны Скарбу Державы. Том дорогом окрем ґміны Озімек пішло іщы вісем ґмін. Можливе, же дальшы самоуряды зложат подібны позвы. На Опольскым Шлезску такых ґмін єст аж сорок.

Експонаты Музею Русиньской Культуры в Пряшові будут здіґітализуваны

Найціннійшы експонаты Крайского Музею в Пряшові і Словацкого Нацйонального Музею – Музею Русиньской Культуры в Пряшові будут здіґітализуваны. Інформувала о тым Аґентура Реґіонального Розвитку Пряшівского Самосправного Краю. При помочы модерных технолоґій скануваня 3D будут зроблены діґітальны копіі, котры уможливят іх захованя про дальшы ґенерациі і удоступніня іх шырокій публиці. Експонаты буудт здіґітализуваны завдякы медженародному проєктови на охорону культурной дідовизны Підкарпатя пн. «Віртуальны культурны музеі», котрого партнером по словацкій страні єст Аґентура Реґіонального Розвитку ПСК, і по украіньскій мимовладна орґанізация Ліпшый жывот. Зоскануваных мало бы быти довєдна 200 експонатів. Дрібниці чытайте на нашым портали.

Неє порозумліня в справі обізду воєвідской дорогы в Жеґєстові

Фурт неє порозумліня в справі обізду воєвідской дорогы нр 971 в Жеґєстові, де єст стабілизуване осувиско. Як поінформували власти ґміны Мушына, выконавця не згодил ся повести обізд локальном дорогом, котра лучыт Жеґєстів зо Щавником. Часу єст невельо, бо новый етап робіт має ся зачати 1. квітня/апріля. Выконавця хоче, жебы дорога была частово закрывана. Подля його пропозициі рух на дорозі мал бы быти цілковито затримуваный в ночы, в годинах од 20.00 до 6.00 рано, і орґанізувана заступча комунікация. Як подал бургомайстер Мушыны Ян Ґольба, розвязаня пропонуване выконавцьом не было заакцептуване, з огляду на його зложеніст і безпеку. Ґміна дальше постулює до Заряду Воєвідскых Доріг о увзглядніня обізду. Порозумліня медже выконавцьом а ґміном Мушыня мусит ся явити до кінця марця.

Выклад Ярослава Ґемзы про церковны забытковы комплексы

Заран, в суботу 8. марця, пройде дальша стріча з циклю «Бєщадска Академія», орґанізуваного Бєщадскым Центром Культуровой Спадковины. Подія пройде під гослом «Церковны забытковы комплексы – проблем захованя історичной вартости в процесі консервациі» і буде ведена Ярославом Ґємзом, істориком, знавцьом ікон і церковной архітектуры, автором многых опрацувань, в тым книжкы «Церкви і іконы Лемковины». Прелекция пройде заран о 18.00 год. в Старій Рафінериі в Устриках Нижніх. Вступне дармо.