Голосник

Сумар дня на 7. серпня/авґуста 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 7. серпня/авґуста 2020 р.


Червены зоны з огляду на высокє чысло новых заражынь коронавірусом в Польщы

З увагы на збільшаюче ся чысло новых заражынь коронавірусом в Польщы, Міністерство Здоровля вводит реґіоналізацию. В повітах з найвекшыма приростами будут обовязувати суровшы ограничыня. Міністер Здоровля Лукаш Шумовскій повіл вчас четверговой конференциі, што державу поділят на червены, жолты і зелены зоны. В червеных треба всядиль носити масочкы, не мож орґанізувати імпрез для веце як 50 осіб, максимально лем в 50% може быти выполнена публична комунікация, не мож хоснувати осередків фітнес. На початок червеном зоном обняты были м.ін. місто Новый Санч та новосандецкій повіт. Як вказує ресорт, червены повіты то тоты, в котрых показник новых заражынь коронавірусом на 10 тис. осіб перевысшыт 12 пунктів, жолты – в котрых завершат ся медже 6 а 12. Зелены повіты то тоты, в котрых показник є меньшый як 6. Інформациі про тото, котрый повіт был означеный даным кольором, мают быти реґулярні актуалізуваны, найменьше два разы на тыжден.

В Команчы нашли в земли сельскій протокіл з 1942 р. про актуальну ситуацию на світі

В віторок, 4. серпня/авґуста, вчас робіт при будові ґазопроводу Страхоціна-Границя ПР зо Словацийом, на вознесіню коло 1.200 метрів на полудне од дорогы Команча-Душатин, трафили на закопану в земли фляшку з листом. Документ перележал там 78 років. Датуваный є на 19. червця/юнія 1942 рока, місце списаня окрислене є як гора Чертеж в Команчы. На першій страні вымінены сут назвиска осіб пристуных вчас списуваня протоколу, то м.ін. Ян Бахта, Михал і Гриц Гаргай, Мария Кохолик ци Штефан Колимон. Друга стана бесідує про тото, што в цілій Европі зачала ся война, што Гітлер занял Польщу і інчы державы, а в даным моменті боі ведены сут під Харковом. Вымінены сут Японія, Словация, Угры і Болгария, як Державы Оси, а по другій страні цілый світ з Америком і Анґлийом на челі. На тых інформациях закінчыли протокіл. Роман Бздик, війт ґміны Команча, коментувал, што старшы жытелі села памятают дакотры особы вымінены в листі. Археолоґічны роботы на обшыри ґміны Команча ведут студенты Інституту Архелоґіі Ягайлоньского Університету в Кракові, і як бесідує війт – артефактів, якы повело ся найти є веце, думают отворити салю, жебы вказати іх туристам.

Цінна нагорода для жытелькы Лемковины

Перед місяцьом лавреатком нагороды ім. Вацлава Буряна остала Моніка Шнайдерман, авторка м.ін. книжкы пн. Порожній Ліс, про село Воловец, в котрым жыє од парудесятьох років, та його бывшых жытелів, Лемків, Жыдів, Поляків і про сусідні селу обшырі. Нагороду признали писательці за вклад до середньоевропейского діалоґу в обшыри культуры. Моніка Шнайдерман од веце як 30 років веде выдавництво Чарне, котре промує м.ін. літерацку творчіст атворів зо східньой ци полудньовой Европы. Од парох років спілтворит літерацкій Фестіваль ім. Зиґмунта Гаупта, котрый проходит в Ґорлицях. Нагорода ім. ім. Вацлава Буряна признавана є од 2014 рока для упамятніня чешского поеты і тлумача, заанґажуваного в польско-чешскій діалоґ. Комітет признає нагороду в двох катеґориях: для найліпшого поеты і особливо заслуженой особы в области діяня для середньоевропейского діалоґу. Є то єдно з ціннійшых культурных выріжнінь в нашій части Европы.

Веце місц до запаркуваня в креницкым курорті

В Креници буде легше найти місце до парквуаня. В курорті як раз скінчыла ся перебудова паркінґу при ул. Еберса медже бульваром а желізницьовым двроцьом. Завдякы роботам, о парунадцет збільшыло ся чысло місц до паркуваня авта. На тепер мож гын лишыти близко 50 авт. Бургомайтер Крениці Пьотр Рыба заповідат, што неодолга рушат роботы при будові дальшых паркінґів. При ул. Еберса окрем паркінґу дали тіж нове освітліня. На разі паркуваня є дармо. Од половины серпня/авґуста новы місця будут влучены до зоны платного паркуваня.

Закарпатскій Народный Хор споминал на Богдана Ґамбаля

Як подає нашій редакциі Мирослава Копинец, на вчерашній репетициі Закарпатского Народного Хору кєрівник ансамблю Наталия Петій-Потапчук в теплых словах спомнула на вмерлого недавно Богдана Ґамбаля, чловека великой світлой душы, як го окрислила. Припомнула, што был він основательом і шефредактором радия ЛЕМ.фм та повіла про тото, як вельо робил для збережыня русиньской культуры. Додала, што Богдан хотіл мати диск «Missa» авторства Іштвана Мартона в выконаню Закарпатского Народного Хору. На вчерашній пробі хористы одспівали молитву – 6 част «Мессы» «Agnus Dei». Спомянули на памят Богдана і хвильом молчання та молитвом сердец.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі