Сумар дня на 8. марця 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 8. марця 2022 р.

Фінансова підпора для осіб, якы приняли біженців до своіх хыж

Польскій Уряд схвалил спецуставу, найважнійшым рішыньом котрой єст фінансова підпора для осіб, якы приняли біженців до своіх хыж. Бесіда о квоті 40 зл за добу, што буде признавана найблизшы два місяці посередництвом самоурядів. В часі конференциі премєр Матеуш Моравєцкій підкрислил, же до Польщы віхало понад 1 млн втікаючых з Украіны жытелів, котрым поміч дали польскы родины. Припомнул тіж, што в рамах уставы о біженцях, жытелі Украіны можут прожывати в Польщы леґальні 18 місяців. В тым часі будут мочы м.ін. підняти гев працу, допоможут ім в тым уряды працы в 340 повітах і 16 воєвідцтвах. Підпора, котру дают уряды, то не лем поміч в гляданю працы, але тіж професийне дорадництво. Вшыткы заінтересуваны можут ся сконтактувати телефонічні безпосередньо з урядом або посередництвом загальнопольской інфоленіі уряду працы тзв. «Зеленом ленійом» – тель. 19524. Біженці можут тіж просто піти до найблизшого уряду працы, де професийный дорадця індивідуальні поможе при выборі працы. На стрічу вартат зрыхтувати документы потверджаючы професийны квалифікациі або досвід. Так як сме скорше подали, Украінці, котры підоймут в Польщы працу, будут мочы гев леґальні быти 3 рокы.

В Ґорлицях змодернізуют одкрытый басен

Місто Ґорлиці не тратит ентузиязму, іщы не скінчыли єдной інвестициі, а уж думают о наступній. В тым році закінчыт ся ремонт ґорлицкого закрытого басену, але уж вказала ся думка на модернізацию положеного при ним одкрытого басену. На тоту ціль місто зобрало 11 млн зл, але одкрытя оферт, по оголошеным містом конкурсі оферт, вказало, же буджет не єст в силі покрыти вшыткых коштів інвестициі, котры вынесут понад 16 млн зл. Як передал бургомайстер Ґорлиц, Рафал Кукля, урядникы не берут під увагу резиґнациі з ремонту, не хотят тіж зміняти обшыри прац. Залежыт ім на єдным порядным одновліню інфраструктуры, прото ремонт буде поділеный на два етапы. Такє розвязаня дозволит выступити з наступным внеском о дофінансуваня. Бургомайстер підкрислил, што реализация такых інвестициі єст хосенна не лем для жытелів повіту, але тіж робит Ґорлиці туристично атракцийнійшыма. В пляні перебудовы одкрытого басену найде ся місце для любителів плываня, ріжного рода атракций для наймолодшых і місце до одпочынку.

Великодній Ярмак з польско-словацкого погранича

Ґміна Ропа просит 11. і 19. марця на віртуалный Великодній Ярмак. В рамках подіі находит ся проґрам нажыво і презентация архівальных награнь. Прелекция нажыво зачне ся о 17.00 год. і тыкала буде традицийных страв з Польщы і Словациі. Пак в архівальній части мож буде обізрити презентациі ремесла з польско-словацкого погранича, театральну пєсу ци концерты ансамблів з Погіря і Лемковины. Реляцию мож буде обзерати на сайті www.eu-ropa.pl. Ярмак реализуваный єст в рамках проєкту «Карпатска Брама. Медже Ропом а Зборовом – охорона і розвиток спілной культуровой спадковины на польско-словацкым пограничы».

«Кушнірство на Спишы» – выстава доступна лем до кінця місяця 

Припоминаме, што іщы лем до кінця марця в Пєніньcкым Музею в Шляхтовій коло Щавниці, што єст єдным з одділів Музею в Новым Санчы, мож обзерати выставу «Кушнірство на Спишы». Выставу зрыхтувал Любовняньскій Музей – Замок в Старій Любовни. Кушнірство было єдным з найпопулярнійшых фахів на Словациі, особливо в околицях Старой Любовні. Презентувана збірка складат ся з 39 елементів облечыня, в тым нп. кожухів, документує так здібности ремісників, як тіж іх естетичну вражливіст. Додатково на выставі нашло ся кушнірскє нарядя, што разом дає 96 експонатів.

фот. Матеуш Моравєцкій ФБ