Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 8. марця 2024 р.
Брак середків і скомпликуваный систем признаваня дотаций – проблемы меншыновых оранізаций
В минулу середу 6. марця в Соймі бесідувано о проблемах меншыновых орґанізаций. Члены соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын запознали ся з інформацийом МВСіА на тему высокости і критерий поділу буджетовых середків, підпераючых ініциятивы для захованя достоменности нацийональных і етнічных меншын на 2024 р. Директор Департаменту Віроісповідань та Нацийональных Меншын в МВСіА Анджей Рудліцкій подал, што высокіст фінансовых середків на тот рік была заплянувана в буджетовій уставі на такым самым рівни, на якым была в 2023 р. Не змінили ся тіж ціли, на якы середкы можут быти признаваны. Спілведучый Комісиі Григорий Купрянович звернул увагу на ключове значыня тых середів для фунґуваня культурального жытя меншын, як і на тото, што з рока на рік принципы іх признаваня сут штораз барже скомпликуваны. Вяже ся то з накладаньом новых, барз тяжкых обовязків на позаурядовы орґанізациі, котры не сут публичныма інституциями. Марийоля Абкович зо Звязку Польскых Караімів підкрислила, што меншыновы орґанізациі часто сут тіж працодавцями. Представник ормяньской меншыны Богдам Каспрович підчеркнул, што подібны проблемы тыкают вшыткых меншын.
Русиньскій Ден в Празі
В суботу 20. квітня/апріля в Празі одбуде ся Русиньскій Ден. Інформує о тым найновше выданя офіцияльной ґазеты Общества приятелів Підкарпатской Руси – «Podkarpatská Rus». Подія пройде в історичній пражскій будовли з XVIII столітя, котра служыла лужыцкым Сербам як Сербска самінария, а днес має назву Лужыцка семінария. З інісиятивом зорґанізувати Русиньскій Ден пришло Общество приятелів Лужыці, з котрым Общество приятелів Підкарпатской Руси уж перше спілпрацувало. То дальша подія в рамках презентаций славяньскых етнік – проєкту, котрый перервал COVID, а тепер зас го обновлюют. Зачынают як раз од русиньской нацийональности. В рамках подіі буде мож м.ін. выслухати рефераты істориків і культурных діячів з Чешской Республикы, Словациі і Підкарпатя, рыхтує ся і панельова дискусия на такы темы як істория Русинів і Підкарпатской Руси, культура і література, русиньскій язык і його розвиток і кодифікация, ци істория чехословацкой штатной справы за Першой Республикы. Буде ся бесідувало і о сучасности Русинів та русиньскых орґанізациях в Чешскій Республиці і на світі. Театр Viola з Пряшова одпрезентує сценічне пасмо Шепоты – істория русиньской співачкы Анці Ябуровой. Окрем того буде выступліня русиньской музичной ґрупы ци русиньска кухня.
Компутерова томоґрафія уж в Польковицях
Уж неодолга жытелі ґміны Польковиці будут мочы зареґіструвати ся на баданя компутеровым томоґрафом. Працовня компутеровой томоґрафіі єст уж готова до працы, першы пациєнты будут приняты 11. марця. Од того дня рушат реґістрация в рамках фінансуваных з буджету ґміны Польковиці понадлімітовых свідчынь ґарантуваных в сфері компутеровой томоґрафіі. Оферта єст скєрувана до вшыткых жытелів ґміны Польковиці. Особы, котры хотят дармо ся перебадати, будут мусіти отримати скєруваня од лікаря Основной Здравотной Опікы. Як подал віцебургомайстер Польковиц Кшыштоф Нестер, будут продолжати вшыткы проґрамы здравотной політикы. Актуально анализуют можливости введіня наступных, а о потребы в тій сфері звідуют самых жытелів. В плянах єст м.ін. маґнетичный резонанс.