Сумар дня на 9. серпня/авґуста 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 9. серпня/авґуста 2022 р.

Штефан Телеп посмертно оціненый нагородом ім. Никыфора Креницкого

В вікенд в Михалові на Нижнім Шлеску горіла 42. Лемківска Ватра na Чужыні, яку розпалили найстаршы лемківскы жытелі села – Ярослав Шляхтич і Михал Канючок. Оген з Лемковины символично принюс Петро Мурянка, єден з думкодавців і орґанізатор першых нашых Лемківсых Ватр в Горах (1983-1989). В другій ден Лемківской Ватры на Чужыні, в суботу, 6. серпня/авґуста, передана была тогорічна нагорода ім. Никыфора Креницкого. Капітула Стоваришыня Лемків рішыла посмертно оцінити нагородом бл. п. Штефана Телепа (1957-2021), єдного з найвеце популярных сучасных лемківскых малярів, якій жыл і такой ціле жытя творил на Лемковині. Деталі про оцініня і біоґрафію артисты найдете в дописі на нашым портали.

Принципы уділяня дотаций для меншын выголошены мимо браку опініі СКУтНіЕМ

Департамент Реліґійных Віроісповідань та Нацийональных і Етнічных Меншын МВСіА подал, што 4. серпня/авґуста 2022 р. Міністер Внутрішніх Справ і Адміністрациі затвердил правила поступуваня в справах тыкаючых уділяня дотаций на реализацию в 2023 р. публичных задач, маючых на ціли охорону, захованя і розвиток культуровой достоменности нацийональных і етічных меншын та захованя і розвиток реґіонального языка. В минулым принципы тоты перше опініювала Спільна Комісия Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Рішыньом міністерства правила поступуваня на 2023 р. были выголошены мимо браку такой опініі. Як причыну подали неможніст розсмотріня Комісийом проєкту документу з огляду на діяня єй членів, в тым завершыня засіданя перед розсмотріньом пункту тыкаючого реченых принципів, і втрату можливости заниманя становиск меншыновой стороны з огляду на брак вымаганого чысла присутных на засіданю. Припомнийме, же в червци/юнію тр. Спілведучый і більшіст членів меншыновой стороны Комісиі завісили свою участ в працах Комісиі, як результат іґноруваня міністерством леґісляцийных процедур – проєкты розпоряджынь, што подля представників меншын дискримінуют німецку меншыну, не были перше даны до опініі Комісиі. Департамент подал, што не можут приняти, же незаопініюваня Комісийом принципів поділу середків мало бы вести до браку можливости входу інформациі до правного обороту.

Експозицию образів Андрия Манайла мож обзерати во Франциі

Од 18. до 28. серпня/авґуста во французскій Ніццы мож буде обзерати творы єдного з найбарже знаных сучасных русиньскых артистів – Андия Манайла. Експозиция пн. «Vibes of the Côte d’Azur» буде в Ґалериі Gravis ART. Як подал артиста, в сериі образів «Côte d’Azur» – Лязуровый Беріг сут його імпресиі з бываня на Французско-Італияньскій Рівєрі. Андрий Манайло родил ся в Ужгороді на Підкарпатскій Руси. Еміґрувал з родином до Мадяр, де діє в русиньскым руху. Сохраняючы і розвиваючы свойом діяльністю русинську культуру, пропаґує єй в цілым світі. Был предсідательом Нацийонального Самосправуваня Русинів Мадяр. Є лавреатом чысленных медженародных одзначынь, м.ін. найвысшой Державной Нагороды Нацийональных Меншын Мадяр – Pro Cultura Minoritatum Hungariae, за вызначну діяльніст в обшыри творчости і культуры. Андрий Манайло є головом жырі Нацийональной преміі за русиньску штуку імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum.

V ХыжоГраня

О нецілый місяц в Кривій в ґміні Санкова одбуде ся 5. едиция ХыжоГраня, стрічы зо співаном поезийом і традицийном лемківском пісньом. Подія пройде 3. вересня/септембра о 15.00 год. в Хыжы Гані в Кривій. Запрезентуют ся ансамблі Капеля спід Рубані, Гудаци та Wszystkiego Najlepszego. Окрем того орґанізаторы рыхтуют такы атракциі як кінны прогулькы для діти, реґіональне ідло і кєрмеш ремесельных робіт.