lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Свідоцтво невыслуханых

Петро Медвідь Петро Медвідь
29. 11. 2018
» Коментарі
Коло святкованя заснованя 1-ой Чехословацькой републікы не треба забывати ани на далшу сторічніцю. Не менше вызначну про Русинів. Бісіда є о выголошіню Руськой народной републікы Лемків у Флоринці. Тота історічна дія зіставать як важне свідоцтво, свідоцтво невыслуханых, но о то міцніше свідоцтво.

Ніт, не будеме знова повторяти вшыткы історічны факты. Не будеме повторяти чім властно зачало існованя „мінірепублікы“, не будеме полемізовати о тім, ці то была досправдова републіка, а не будеме ся смотрити ани на то, як проєкт Русинів на Лемковині скінчів. Бо ани єдно із того не є основным. Основным є то, што властно одограло ся меджі выголошіньом і кінцьом републікы.

По тім, што одбыло ся всенародне „віче“ 5-го децембра 1918-го року, Ярослав Качмарчык як головна особносность – презідент, не зістав бавити ся на властнім пісочку. Історічны документы ясно бісідують о тім, же представителі Русинів з Флоринкы, контактовали ся у 1919-ім році із Антонійом Бескидом, председом Руськой народной рады в Пряшові і Ґриґорійом Жатковічом, вождьом америцькых Русинів і прияли чехословацьку верзію пропоновану Америков, значіть жебы Русины приєднали ся ку Чехам і Словакам і жыли довєдна на єдній теріторії. Представителі із Флоринкы были участны в маї 1919-го року в Ужгороді, де выникла Централна руська народна рада, котра підписала выголошіня о приєднаню русиньскых теріторій до Чехословакії. Представителі з Флоринкы были участны в делеґації, котра потім русиньсков з резулуцйіов напоходовала до Прагы, жебы тото своє рішіня передати Масарікови. Нажаль, Масарік быв согласный, но не зо вшыткым. Лемковина не была приятельна з політічных причін і так Русины із Лемковины зістали боком, аж собі Польща дефінітівно здобыла свої меджівойновы граніці і дістала їх потвердежны і мірныма договорами.

Но наперек вшыткому, тота коротка капітолка із історії Русинів є барз важным історічным пунктом, а і зато може дакотры мають потребу спохыбньовати днесь републіку з Флоринкы.

Русины з Лемковины были в часах Австо-Угорьской імперії в іншій позіції як Русины Підкарпатя ці Пряшівщіны. Русинів ділила граніця Австрії і Угорьска. Самособов, не была то граніця, яку знаме з часів комунізма, но была. І условії, котры были в Австрії і Угорьску, были все дакус іншы. І кедь не мож бісідовати, же контакты меджі Русинами в єдній і другій части імперії не были, бо были, предці лем быв то дакус іншый світ. Зъєдинити теріторію Русинів хотів уже Адолф Добряньскый, не подарило ся. І так, ці Русины хотіли або ніт, каждый мусив жыти в такых условіях, якы му тота часть теріторії давала.

Треба памятати, же цілый концепт америцькых Русинів быв головно о угорьскых Русинах. Єдна пропозіція, котра не перешла, была о зъєдиненю Угорьской Руси і Галичіны, но і кебы то перешло, Жатковіч бісідовав, же лем в тім припаді, же Русины будуть мати автономію, жебы было ясне, же то іншый народ як Українці, незалежный на іншых народах, з властнов історійов, властныма політічныма цілями. І што ся стало по флориньскім „віче“?

Тым, же Качмарчык із свойов радов прияли чехословацьку верзію, до історії записали пару важных, основных фактів. Наприклад, же ся голосять ку тому концепту народа, о котрім говорив Жатковіч – концепту народа русиньского, незалежного на іншых народах, іншого як є народ Україньскый, з властныма політічныма цілями. До історії записали, же кедь ся говорить, же Русины хотять жыти в єдній державі, так ся то дотуляь і їх, і зато хотять быти того неділительнов частьов. До історії записали, же Лемко є Русин, лем з іншой части Карпатьской Руси.

Днесь многы шпекуланты будуть проводити довгы діскусії о тім, хто є Лемко. Ці то Русин, ці то Українець, ці то окрема ґрупа, підґрупа ці будьшто далше. Роблять так люди звонка, роблять так тоты, котры Русинів хотять українізовати, но роблять так і люди зо самого середовиска. Покля хочеме найти одповідь, не треба нам штось нове выдумовати, лем ся вернути сто років назад і посмотрити на то, ку чому приголосила ся Руська народна републіка Лемків, хоць скінчіло ся то так, як ся то скінчіло.

Руська народна републіка Лемків є свідоцтво невыслуханых. Як раз зато, же были Русины на Лемковині невыслуханы, їх свідоцтво є о то міцніше. Они своїм діяньом потвердили, же і кедь нас стовкы років ділили Австро-Угорьскы граніці, мы зістали єден неділительный русиньскый народ. А днесь, будьякы бы не были граніці, платить тото саме.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Ідеалный клімат

2. 2. 2023

Навернутя під єдну стріху

26. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні