lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Світова рада хоче контакт з орґанізаціями Підкарпатя. На Україні буде і засідати

На засіданю в Хорватії дістав коордінатор конкретны задачі.

Петро Медвідь Петро Медвідь
13. 10. 2021
» Вісти

25-го септембра 2021-го року одбыло ся 2-ге поконґресове засіданя Світовой рады Русинів (СРР), котре проходило в Старых Янковцях у Хорватії. Членове СРР оформили до фіналной верзії резолуцію, котра была прията на XVI. Світовім конґресі Русинів.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/10/103-perehlad-tyznia-srr.mp3

Так само занимали ся вопросом залучіня до сполочной роботы русиньскых орґанізацій з Підкарпатя, котры мають інтерес мати своїх представителів у конґресі.

Русины на Україні мають быти вызнаны

Меджі головны пункты, котры находять ся в проголошіню, яке было прияте на конґресі, знова находить ся пожадавка прямована властям Україны, жебы вызнати Русинів як окрему народностну меншыну.

Конґрес жадать, „жебы в слідуючім переписі населіня і Русины на Україні могли як лоялны, законопослушны і мірны жытелі свойой державы, котры належать ку народностній меншыні, котры мають свій материньскый язык, приголосити ся ку своїй ідентічности, і были вызнаны властями як окрема народностна меншына. То в практіці значіть, жебы Русины на Україні мали у формуларях перепису населіня у 2022-ім році окрему колонку про свою наросдность – Русин, і окрему колонку про свій материньскый язык – русиньскый, і жебы были тоты резултаты публікованы окремо, як то є у далшых европскых демократічных державах, а не были тоты даны зарахованы як резултаты субетносу україньского народа.“

Делеґаты в резолуції жадали і одкрытя катедры русиністікы на універзіті в Ужгороді ці дотримованя Рамкового договору о охороні народностных меншын з боку Україны.

Конґрес звертать ся і до далшых держав

На конґресі, котрый зачатком септембра проходив у польскім купельнім місті Криниця, делеґаты заголосовали і за зверненя ся до далшых держав.

„Світовый конґрес Русинів высловлює почливость Чеській републіці і Словацькій републіці і звертать ся до них як на державы наслідників Чехословакії, в котрой складі были і Русины як державотворный народ, на основі великого і малого мірного договору Сен-Жермен, з   10. септембра 1919 р., коли частьов Чехословацькой републікы стали теріторії Русинів на юг од Карпат, жебы в мені Русинів звернули ся до Україны зо жадостьов признати меншыновы права русиньской народностной меншыны жыючой на Україні в дусі европскых штандардів, котры доднесь Україна не дотримує,“ пише ся в офіціалній верзії проголошіня.

Світовый конґрес Русинів звертать ся i до влад европскых держав – Хорватії, Сербії, Словакії і Польщі, де діялность ораґнізацій такзваных „Русинів-Українців“ діскрімінyє Русинів і просить влады тых держав, жебы підпоровали орґанізації лем тых меншын, котры офіціално суть вызнаны як народностны меншыны, кедьже не єствує така меншына як „Русины-Українці“ і підпорованя інштітуцій і орґанізацій такзваных „Русинів-Українців“ подля приятой резолуції шкодить ідентіті і Русинів, і Українців.

Резолуцію Світова рада зажене презідентови Україны, Верьховній раді Україны, як і до Рады Европы, Орґанізації зъєдиненых народів і до Европского парламенту.

Коордінатор дістав задачі

Кедьже з боку русиньскых орґанізацій з Підкарпатя приходили скаргы, же в конґресі є лем Крайове общество підкарпатьскых Русинів, котрого головов є Микола Бобинець, якый є і членом СРР, остатній конґрес повірив Бобинця быти коордінатором, котрый має залучіти далшы русиньскы орґанізації до сполочной роботы з конґресом з візійов дістати і представителів далшых орґанізацій до конґресу.

В Хорватії СРР конкретно дефіновала задачі, котры має коордінатор выконовати у своїй функції.

Oкрім іншого в офіціалных документах зо засіданя СРР в Старых Янковцях ся дочітаме, же коордінатор має реґуларно, мінімално двараз у місяці, проводити стрічі із русиньскыма орґанізаціями Підкарпатя, і мусить їх познакомити із Штатутом СКР, документами і діятельством СРР і конґресу.

Заінтересовати бы їх мав і до сполочных акцій із СРР в областях выдавництва, медіалной діялности, реалізації народностных прав про Русинів, ці до сполочной роботы в рамках перепису, котрый бы мав на Україні проходити у 2022-ім році. О выконаній роботі бы мав коордінатор інформовати председу конґресу Штефана Лявинця.

Найблизше засіданя СРР має проходити у фебруарі 2022-го року в Румунії, но пак бы ся мало далше засіданя одбыти на якраз Підкарпатю. І тото засіданя має зорґанізовати вєдно з далшыма русиньскыма орґанізаціями коордінатор, котрым став Микола Бобинець.

СРР поздоровила радіо Лем.фм

Як інформовав председа СРР і Світового конґресу Русинів Штефан Лявинець, на засіданю в Хорватії членове офіціално в документах поздоровили і радіо Лем.фм з нагоды святкованя 10-ох років діялности.

Подякованя в резолуції од конґресу ішли і презідентови Польщі за нагороджіня Золотым крестом за заслугы Богдана Ґамбаля in memoriam і проф. Олены Дуць-Файфер. Подякы были высловлены і далшым представителям державы і міста Криниця за підпору русиньскых орґанізацій в Польщі, як і за поміч при орґанізації XVI. Світового конґресу Русинів.

Фото: Микола Поцко.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Автобусом з Крениці до Бардийова? Быти може

2. 2. 2023

Неє згоды, жебы одобрати выборчу привілегію меншынам

1. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Нештоденны істориі – Лемковина

Навернутя під єдну стріху

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні