lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Світовий Ден Радия

Богдан Ґамбаль Богдан Ґамбаль
13. 2. 2018
» Вісти, Новины
Світовий Ден Радия

Каждого рока 13. лютого/фебруара вшыткы радийофоніі світа мают своє свято. На памятку основаня як раз того дня 1946 р. радия Орґанізациі Зъєднаных Наций з ініциятивы Ішпаніі ЮНЕСКО – выспециялизувана аґенда до справ медженародной спілпрацы в просторі культуры, кумшту і наукы, приняла резолюцию про доцініня надзвычайного значыня світовых радийофоній для шыріня пошаны для людскых прав, без огляду на кольор скоры, соспільний статус, етнічне походжыня і вызнавану реліґію.

Перший раз Світовий Ден Радия был торжеством вшыткых люди радия 13. лютого/фебруара 2012 р. Русиньскы радийовы діяня мают долгу традицию. 11. липця/юлия 1930 р. кошыцкє студийо Чехословацкого Радия зачало высылати першы пробны емісиі про Русинів Підкарпатской Руси і пряшівского реґіону. Реляциі в більшости были высыланы по русиньскы, але тіж по росийскы і по чешскы. Были то авдициі пн. «Рускій вечер», «Русская радийопередача» і «Актуальности для Підкарпатской Руси». Передачы были нагрываны і сланы з Ужгороду, Ладомировой, Пряшова з нагоды 130. річниці народин Александра Духновича і одкрытя памятника. Товды прошол великій концерт, в якым участ взяли ансамбль діти зо Свалявы, ґрупы з Меджелябірців і Куштановиц, пряшівскы студенты – богословы, пряшівскій женскій хор та др.

Од 1943 до 1947 рр. в Ню Йорку і в прилігаючых штатах мож было слухати систематичні высыланы авдициі пн. «Карпаторуска година в радию». Реалізувал іх Миколай Цисляк, товдышній член выконавчой рады Лемко-Союза, редактор ґазеты «Карпатска Русь» і кєрівник печатні Лемко-Союза.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2018/02/switowyj-den-radyja.mp3

По II світовій войні было основане радийо Новий Сад. Войводиньскій парлямент-скупштина приняла рішыня, жебы в ден республиканьского свята, 29. листопада/новембра 1949 р., запустити высыланя реґіональной радийостациі. Од того дня зачынат ся розвиток русиньского высыланя в Сербіі. Радийо Новий Сад зачало емісию авдиций в пятьох языках: сербскохорватскым, мадярскым, словацкым, румуньскым і русиньскым. Од початку діяня руской редакциі радия Новий Сад проблемом был брак професийных редакторів. Русиньска редакция емітувала товды лем музычны авдициі. З часом радийо Новий Сад зачало быти популярне за границьом – высылало просто атракцийну і популярну музыку без ниякой ідеолоґічной прикраскы. Пропаґация радийовых волн дозваляла слухати тото радийо в цілій Европі.

Сучасна істория лемківского радия зачала ся 1. червця/юна 2011 р., коли то в світ поплынули першы звукы через інтернет. Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, котре роками головний притиск давало на плеканя і розвиток русиньского языка, як повідат проф. О. Дуць-Файфер, во вшыткых можливых функцийональных сферах, приняло зробити і радийо як основний проєкт, якій бы давал можливіст постійного цілодобового контакту Лемкам зо словом і співанками в іх материньскым языку. Днес при радию ЛЕМ.фм зосереджат ся медияльна діяльніст, головна ціль якой розвивати етнічну лемківску достоменніст і, як записане в первістным статуті Общества «Руска Бурса» в Ґорлицях, «народовы приметы русиньскы».

Од початку думали сме на спілпрацу з другыма медияльныма русиньскыма осередками во світі. Одтале бере ся наша кооперативніст і дружны контакты з радийом РУСИН.фм з Братиславы, русиньском редакцийом радия і телевізиі Войводина і нашым пропаґатором!

І при нагоді свята лем припоминаме нашым дорогым слухачам – ЛЕМ.фм то твоє радийо – і запрашаме спілтворити лемківскы медиі, бо без слухачів того радия бы не было.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня на 18. жолтня/октобра 2022 р.

Сумар дня на 28. листопада/новембра 2023 р.

28. 11. 2023
Парохія в Старым Волові святкувала 70-літя

Парохія в Старым Волові святкувала 70-літя

28. 11. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні