ТАД буде у своїм. Посланці ПСК схвалили одкупліня будовы про русиньскый театер

В понедільок 26-го авґуста 2024-го року одбыло ся 15-те засіданя Заступительства Пряшівского самосправного краю (ПСК). Посланці мали на проґрамі 35 пунктів засіданя, з чого єден дотуляв ся одкупліня будовы про Театер Александра Духновіча (ТАД) в Пряшові.

Театер Александра Духновіча – єдиный професіоналный театер у світі, котрый грає в русиньскім языку, довгодобо быв із свойов Великов сценов лем в арендованых просторах. Посланці ПСК днесь вырішыли, же русиньскый театер буде ґаздовати на своїм.

Палац в рештітуціях здобыла Римокатолицька церьков

Театер Александра Духновіча має свою Велику сцену і далшы просторы в будові Пулского палаца із 1750-го року.

Од 1894-го року палац до справованя дістала Римокатолицька церьков, і в 1905-ім році там выникло общество Католицькый круг. Головно в меджівойновім періоді там грали аматерьскы театралны кружкы, што почас Словацького штату іщі наросло. Вдяка тому в будові выникла театрална сала.

По комуністічнім пучі із 1948-го року были зоштатнены і маєткы церьковны. По даякім часі, коли ся будова і перерабляла, там свою сцену нашов втогдышній Україньскый націоналный театер, днесь русиньскый Театер Александра Духновіча, якый быв основаный іщі у 1945-ім році.

По політічных змінах із 1989-го року, у 1990-ых роках, быв приятый рештітучный закон, в рамках котрого ся маїтельом будовы стала знова Римокатолицька церьков. Одвтогды Театер Александра Духновіча, ку котрому втогды іщі як балет і оперета належав Піддукляньскый умелецькый людовый субор, быв лем у аренді.

Наперек тому, іщі в 1990-ых роках міг хосновати театер цілу будову. Пізніше свою діятельность обновив Католицькый круг, котрый забрав векшыну цілого палаца, і театру зістала лем часть будовы з Великов сценов.

Театру у властнім маєтку зістали лем просторы, котры были добудованы або приспособлены аж пізніше, по році 1948, і в котрых находить ся теперь Мала сцена і адміністрація ТАД. Якраз од минулого року в тій части театру подарило ся зреалізовати велику реконштрукцію, вдяка чому акторы і робітници театру дістали ліпшы условія про свою роботу. Но іщі все не были дома на своїй Великій сцені.

Намагы купити будову были і скоріше

Як одзвучало і на понедількім Заступистельстві ПСК, намагы о то, жебы купити будову были і за попереднього веджіня краю, коли быв довгы рокы жупаном Петер Худік. Римокатолицька церьков втогды не мала інтерес о проданя обєкту.

Про ПСК, котрый є зряджовательом ТАД, не было выгодным платити аренду, а про театер то значіло все быти напруженым, ці підпише ся далшый контракт о арендованю на далшы рокы, або ніт.

Так само было неможливым робити векшы інвестіції до будовы, кедьже край ани театер не были маїтелями той нерухомости. Ку договору дішло аж в посліднім часі, коли Римокатолицька церьков проявила інтерес о продай з тым, же не іде о цілый обєкт Пулского палаца, але лем той части, де є Велика сцена театру і далшы ку тому належачі просторы.

Накуп за веце як два міліоны

На засіданя Заступительства ПСК в понедільок пришли і представителі ТАД. Участный быв директор Маріян Марко, умелецька шефка Людмила Лукачікова-Козменко, і актор Євґеній Либезнюк.

Як повіла при тім пункті ведуча Одділіня маєтку і інвестіцій Лідія Будзінякова, церьков дала собі зробити фаховый посудок на 2 295 000 евр. Ішло о посудок за дану часть будовы і фундушы з тым повязаны.

Край собі дав зробити свій посудок, котрый оцінив даны нерухомости на 2 066 000 евр, і з тов сумов наконець была согласна і Римокатолицька церьков. Будовы затля не суть одділены, будуть ся давати бремена в катастрі, покля ся тото діло дорішыть.

При голосованю было в салі участных 51 посланців ПСК, і вшыткы єдноголосно по куртій діскусії заголосовали за пункт, жебы край одкупив будову про Театер Александра Духновіча.

Заступительство схвалило здобытя нерухомого маєтку, ставбы і фундушів – цілково 665 метрів квадратных. Продаваючім є Римокатолицька парохія святого Николая в Пряшові, частьов пропозіції є акцептованя бремен, котры там суть. Часть будовы Католицького кругу собі парохія зохаблять.

В діскусії звучала лем підпора

Перед тым, як дішло ку про театер успішному голосованю, проходила курта діскусія о данім пункті.

Як перша приговорила ся Вєра Лещакова із клубу KDH, SaS, Za ľudí, котра є і в Комісії културы і народностных меншын Заступительства ПСК. Тота звернула увагу, же културнов комісійов тота пропозіція перешла успішно аж двараз, і же намагы о купліня будовы про театер были і за попереднього веджіня краю.

Театер із барз довгов історійов і вынятковым репертоаром собі подля Лещаковой залужыть мати властну будову. Так само припомянула, же на реконштрукцію будовы не будуть грошы, покля театер не буде маїтельом будовы, і попросила посланців о підпору.

В діскусії выступав і Михал Ільканин із клубу Spolu za región, котрый довгы рокы сам быв членом драматічного колектіву ТАД. Так само приговорив ся за схваліня накупу, кедже „декады театер є в окліщеных просторах, і то єдиный професіоналный русиньскый театер у світі.“ Зато вызвав при голосованю приступити ку тому одповідно.

Слово в діскусії взяла і Надежда Сиркова із клубу HLAS a nezávislí, котра была в минулости старостков села Вубля, Сниньского окресу. Екстаростка повіла, же уж як діти радо ходили на театралны представліня до Пряшова, іщі і в часах, коли театер быв україньскый.

Акцентовала, же театер ходить за свойов публіков і до реґіонів, до сел, і вірить, же до кінця рока бы ся міг зреалізовати накуп, бо театер потребує і реконштруцкію. Сиркова ся надіять, же на початку слідуючого рока уж ся стрітять при тім, жебы обговорити забезпечіня фінанцій на реконштрукцію і вызвала колеґів голосовати за.

Посланець Юрай Бохня з того самого клубу выступив із фактічнов позначков, в рамках чого пропоновав стрітити ся з директором театру і зробити уж план реконштруцкії.

До діскусії залучів ся і Мартін Караш, знова з того самого клубу, председа Русиньской оброды на Словеньску, котрый акцентовав, же Русины творять велику часть жытелів ПСК, і буде лем добре і хосенне, кедь театер буде годен розвивати ся в повній мірі у властній будові.

Староста села Чірч, Старолюбовняньского окресу, Михал Дідик із клубу Spolu za región, почав свій выступ словами „Слава Ісусу Хрісту!“, по чім повів, же мусить перейти на словацькый язык. Як повів, даколи Русины в списованю жытелів і ганьбили ся приголосити ку своїй народности, теперь є Русинів все веце. А і зато треба підпорити, жебы ТАД мав властну будову.

Посліднім выступаючім быв Алфонз Кобіельскый, якый репрезентує клуб незалежных, і котрый повів, же Русины належать до містной културы і тішыть ся, же театер буде мати властну будову.

По нім наслідовало голосованя, в рамках котрого было єдноголосно схвалене, же ПСК одкупить будову про русиньскый театер. ТАД так буде в близкім часі по декадах у своїм.