ТАД приготовлює Єрофеєвову Москву – Петушкы

На 11-го марца 2016-го року у своїй юбілейній 70-тій сезоні єдиный на світі професіоналный русиньскый театер – Театер Александра Духновіча приготовлює свою третю премєру в сезоні. Режія є знова в руках Светозара Спрушаньского, і театер знова сягнув по російскім авторови. Тот раз то є Венедікт Єрофеєв і його прославленый твор Москва – Петушкы. Пробы зачали кінцьом януара.

Венедікт Єрофеєв (24-тый октобер 1938 р. – 11-тый май 1990 р.) быв російскый прозаік, драматік і есеіста. Быв єднов із навызначнішых особностей російского андерґравнду. Єрофеєв не вытворив россягом велике діло, а і хоць його твори выникали мімо близшого контакту з офіціалныма або дісідентьскыма літературныма кругами, є важнов частьов російской літературы.

Твор Москва – Петушкы є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Як пише режісер Светозар Спрушаньскый, „історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійте до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме…“

На сцені творцьове обіцяють комедію, сторгуючу метафору делірія нашой реалности і безнадійности жывота чоловіка. Грубо гуморну, а і поетічну драматізацію найзнанішого твору новодобой російской літературы. Головну роль дістав Василь Русиняк і вєдно з ним на сцені увидите Йосифа Пантлікаша, Володиміра Чему, Михала Ільканіна і Михала Куцера.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА