lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

«Талергофскій альманахъ» і другы досліджыня. 80 років од смерти Юлияна Яворского

Богдан Ґамбаль Богдан Ґамбаль
11. 1. 2017
» Культура
Юлиян Яворскій

Юлиян Яворскій

Перед 80 роками в Празі вмер єден найвызначнійшых літературознавців, педаґогів, фольклористів, поетів, громадскых діячів і дослідників найстаршых памяток русиньской літературы – Юлиян Яворскій.

Народил ся 27. листопада/новембра 1873 р. во східній части Королівства Галичыны і Володомириі в селі Більче, в жыдачівскым повіті, недалеко Львова. Вчыл ся найперше в дрогобычскій, самбірскій а на конец во львівскій ґімназиях. З той остатньой был вышмарений за чытаня вчас лекций росийской літературы. Дальшы університетскы студиі робил во Львові, Відни і Чернівцях. За студентскых років Юлиян Яворскій голосил одкрыто проросийскы погляды та был за дотримуваньом східньой традицийной реліґійной культуры в рамках грекокатолицкого обряду. По тым, коли в 1893 р. взял участ в протестах против політиці намістника Галичыны і пізнійшого премєра Австро-Мадярской Монархіі – Казімєжа Бадені і коли выступил з критиком латинізацийной і украінізацийной політикы, яку вюл товдышній галицкій грекокатолицкій митрополита Сильвестер Сембратович, был примушений перервати студиі на Віденьскым Університеті. Закінчыл іх на університеті в Чернівцях, жебы зас вернути до Відня робити дальшы студиі над славяньскыма літературами. Докторску дисертацию оборонил в 1903 р.

Потім вернул до Галичыны і почал роботу як учытель в ґімназиях і публициста. Перше своі політичны ідеі Юлиян Яворскій высловил іщы в 1899 р. в статях напечатаных в выдаваных собом ґазетах «Живая мысль» і «Живое слово». В 1904 р. выіхал до Росиі, де аж до 1920 р. учытелювал в ґімназиі і як доцент на Кыівскым Університеті. В 1913 р. был єдным зо спілоснователів  Карпаторуского Вызвольного Комітету, якій мал на ціли ідеове приготовліня ґу прилучыню до Росийськой Імпериі тых земель габсбуржской монархіі, де жыло русиньскє населіня (Галичыны, Буковины, і Підкарпатской Руси). По большевицкій революциі не міг дале вчыти на університеті, зато в 1920 р. вертат до Польщы. До кінця жытя презентувал яскравы антибольшевіцкы, антикомуністичны погляды. Во Львові зачынат роботу над редаґуваньом і приготуваньом до друку першого тому монументального труду «Талергофскій альманахъ» (1924). В тексті поміщеным як вводне слово перший назвал табір для інтернуваных Русинів – Галицкая Голгофа. В 1922 р. во Львові опубликувал два томы совіх поезий і прозы – «Блудные огни», і «Беззвучныя пѣсни и другія стихотворенія въ прозѣ». Інспіраций до іх написаня дали му рокы прожыты в рідным селі під Карпатами.

В 1925 р. Юлиян Яворскій рішат еміґрувати до Чехословациі, де аж до самой смерти працує в Славяньскым Інституті в Празі. Векшыну науковых прац того періоду присвятил давній русиньскій літературі і фольклорови Підкарпатской Руси. Припоминал давны русиньскы тексты з XVI-XVIII ст. придаючы ґу ним долсідничы коментарі.

Головны публикациі чехословацкого періоду жытя то: «Ветхозавѣтныя библейския сказанія въ карпаторусской церковно-учительной обработкѣ конца XVII века» (1927); «Из истории научного исследования Закарпатской Руси» (1928); «До библіографіі літературы о Александрі Духновичу» (1929); «Повѣсти изъ «Gesta Romanorum» вь карпаторусской обработкѣ конца XVII в.» (1929); «Национальное самосознание карпаторуссовъ на рубежѣ XVIII — XIX вѣковъ» (1929);

Национальное самосознаніе карпаторуссовъ на рубежѣ XVIII — XIX вѣковъ
Национальное самосознаніе карпаторуссовъ на рубежѣ XVIII — XIX вѣковъ

«Литературные отголоски «русько-краинского» периода в Закарпатской Руси в 1919 году» (1930); «Новыя рукописныя находки в области старинной карпаторусской письменности 16-18 вѣков» (1931); «Материалы для истории Закарпатской Руси» (1932). На основі рукописных записів музыкы та інчых творів Івана Югасевича-Склярского описал русиньску музычну спадковину в «Материалах для істориі старинной пісенной літературы в Підкарпатскій Руси» (1934).

Рукописний пісенник Івана Югасевича-Склярского
Рукописний пісенник Івана Югасевича-Склярского

Дале дотримувал переконаня, што Русины сут частю росийской нацийональности, зато вчас Першого Медженародового Конґресу Славістів в 1929 р. в Празі выголосил реферат пн. «Значеніе и мѣсто Закарпатья въ общей схемѣ русской письменностн».

Окрем літературознавчых, был автором і фольклористичных досліджынь: «К истории карпаторусского фольклора XVIII в.» (1908), «Памятники галицко-русской народной словесности» (1915), «Новыя данныя для исторіи стариниой малорусской песни и вирши» (1921—22) ци «Материалы для старишой песенной литературы в Подкарпатской Руси» (1934). Был редактором парох бібліоґрафій русиньскых писменників в тым Александра Духновича, Анатолия Кралицкого, як і росийскых дослідників, якы писали на русиньскы темы. Не вадило тото спілпрацувати з Юлийом Яворскым нацийональным русиньскым діячам, ани украінофілям на Підкарпатскій Руси. Його труды были печатаны головно в Ужгороді і Празі. Юлий Яворскій вмерл 11 сичня/януара 1937 р. в Празі.

джерело – Encyclopedia of Rusyn History and Culture, Павло Роберт Маґочій, Іван Поп.

ShareTweet

Повязаны дописы

Малыма кроками ближыт ся 42. Лемківска Ватра на Чужыні

28. 6. 2022

Коло Яна, коло Яна там дівчата ся сходили

22. 6. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

До найменше розвитых окресів Земпліна і вышнього Шаріша мають іти десяткы міліонів евр

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

Памяти Богдана Ґамбаля. Молитва в другу річницю смерти

Малыма кроками ближыт ся 42. Лемківска Ватра на Чужыні

Стрічом в Варшаві зачал ся цикль промуючый польскє выданя книжкы проф. Маґочія

Русины вже офіціално третя найвекша меншына на Словакії

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні