Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях печатало обшырну книжку посвячену істориі лаґру в Талергофі пн. «Талергоф. Лаґєр інтернуваня Русинів». Публикация єст в цілости по польскы і находят в ся в ній рефераты участників конференциі, яку в 2024 р., в 110. річницю початку поневолінь нашых предків в Талергофі, зрыхтувало Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях во спілпрацы з Музейом Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях.
Выданя обогачене єст цінныма материялами – документами і фотоґрафіями, а тіж дополнене о додатковы тексты, што пошырюют підняту проблематику заєдно о дослідничу, як і спільнотову перспективы. Книжка чыслит близко 400 стран.
Публикация не єст пробом сенсацийного одкрываня забытой істориі ци маніфестом памяти. Єй амбіция єст інча і барже вымагаюча – упорядкувати знаня о лаґрі інтернуваня, а тіж вказати, што досвідчыня Талергофу было долготырвале – влияло на свідоміст, соспільны поставы, внутрішню динаміку спільнот, котрых досягнул лаґєр.
Зобраны в томі тексты вказуют Талергоф як вельовымірове явиско, походят з ріжных бадавчых порядків. Домінуют історичны дописы, дополнены анализом джерел, рефлексийом над памятю. Не достаєме єднорідной синтезы, радше панораму проблему.
Част тому становлят історичны тексты, з реконструкцийом ґенезы, механізмів і реалий фунґуваня лаґру в Талергофі. Авторы припоминают, што лаґєр был орґанізуваный в поспіху, без пляну, як нарядя воєнной контролі і превенциі. Трафляли гын не лем реальны симпатикы Росиі, але тіж особы, котры підозрюваны были о нелояльніст взглядом Австро-Мадяр на основі барз гмлистых критерий: пренумераты ґазет, даного віроісповіданя, языка, репутациі ци сусідскых доносів. Серед арештуваных были священникы, учытелі, сельскы еліты, урядникы, аж і жены з дітми.
Сесы дописы вказуют хаос войсковых і адміністрацийных власти, брак ясных правных процедур, мішаня арештуваня з інтернуваньом ци просто евакуацийом. Докладні описано обставины жытя в лаґрі, епідеміі, смертельніст, пробы селекциі взязнів, выгашаня лаґру в 1917 році. То част, котра основана єст на архівах, урядовій документациі, історийоґрафічных рішынях.
Талергоф был вельонародовым лаґром. Інтернуваны были в ним ґалицийскы Русины, в тым Лемкы, тіж задекляруваны Украінці ци Полякы і Жыды. Для Лемків Талергоф был еґзистенцийональным і спільнотовым пережытьом. Іх реляциі были од самого початку свідомі партикулярны. Не бесідували за вшыткых вязненых, а за своіх.
Книжка не ма на ціли рішыти, як было направду і хто вытерпіл найбарже. Част дописів вказує безпосередню лемківску перспективу, але не будувану на основі выключыня, творіня пересвідчыня, што вытерпіли лем мы. Талергоф представленый єст як своє досвідчыня для даной спільноты і наступства взглядом той своєрідной ґрупы. Вказано, як пережытя лаґру влинуло на зміну постав – од лояльности взлягом монархіі до глубокой недовірености взглядом державных структур. Уж в часі фунґуваня лаґру вытворила ся наррация, котра выходила поза реґістер подій, а зачала порядкувати досвідчыня в катеґориях сенсу, одповідальности, ґруповой долі.
Книжка не пропонує єдной простой тезы. Єй силом єст вказаня Талергофу як зложеного процесу, котрого не даст ся заперти в чысто адміністрацийным описі лаґру ци в упрощеній мартиролоґічній наррациі. Том порядкує знаня, але лишат чытачам простір до рефлексиі. Вказує, што істория Талергофу не кінчыт ся на датах і чыслах, але розтігат ся в часі і влият на свідоміст, памят і спосіб оповіданя свойой долі.
Книжку мож купити в нашым інтернетовым склепі за тым мотузком або стацийонарні в Рускій Бурсі в Ґорлицях.
Найблизша промоцийна стріча одбуде ся 7. мая (четвер) 2026 рока в Коросняньскій Публичній Бібліотеці о 17.00 год.







