lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Театр в Устю Рускым

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
16. 7. 2020
» Культура

Были такы рокы в істориі Лемковины, што практичні в каждым селі завязувала ся драматична ґрупа. Люде, хоц жыючы далеко од містных осередків, аж і перед вoйном мали доступ до штукы. З часом традиция сельскых театрів загыбнула. Ґмінный Осередок Культуры в Устю Рускым рішыл ситуацию тоту дакус змінити. Од понеділька, 20. липця/юлия 2020 р., рушают гын двотыжньовы варштаты для діти і молодежы, што жыют як раз на обшыри ґміны Устя Рускє.

«Молоды з того реґіону мают утрудненый доступ до культуры і штукы. Хоц орґанізуваны сут през школы ци дакы позашкільны інституциі культурны занятя, то діти дале мают спорадичный контакт зо штуком» – оповідат Марлена Мозьдзіньска, координаторка проєкту (Не)Чутливіст – Літо в Театрі. «Трафлят ся тіж так, што родиче просто не можут си дозволити, жебы орґанізувати дітям атракциі в часі вакаций, або ани не знают, як зорґанізувати тот час так, жебы то мало влияня на розвиток дітины» – пояснят дале Марлена Мозьдзіньска.

Задачом проєкту (Не)Чутливіст – Літо в Театрі є не лем заняти вільный од школы час, але і одкрыти і розвинути таланты, якы ховают в собі діти. Варштаты проходити будут вельоплощыново. Інструкторы в опертю о бесіду з участниками будут старати ся вытягнути з діти іх музичны, вокальны ци акторскы таланты і розвинути іх креативніст. Закінчыньом варштатів буде показ спектаклю для жытелів ґміны ци шырше – ґорлицкого повіту.

Чутливіст близко натуры

Орґанізаторы проєтку великій тиск кладут на контакт з натуром, тым більше што Низкій Бескід є реґіоном, де мож іщы найти тишу, спокій, неє вельо туристів ани густого населіня. «То ідеальне місце до ведіня артистичных діянь для діти і молодежы при єдночасным доцініню вартости, якы плынут з контакту з природом» – захвалят координаторка, яка сама перед парома роками вынесла ся з Варшавы і замешкала на Лемковині. «Част варштатів буде ведена в пленері, близко натуры, натуральныма реквізитами будут рослины, дерева, а музиком будут одголосы природы» – оповідат Марлена Мозьдзіньска.

Пунктом однесіня варштатів буде фраґмент нобелівского выступліня писателькы Ольгы Токарчук та родинны істориі діти і молодежы. Участинкы будут зберати своі ровесничы ци родинны істориі, жебы через роботу над нима і іх аналізу однести ся до нобелівской мовы, в котрій Токарчук звертала увагу на важніст приметы, яком є чутливіст. «Чутливіст є штуком персоніфікувати, спілодчувати (…). Чутливіст є найскромнійшом одміном любови» – бесідувала Ольга Токарчук 7. грудня/децембра 2019 р. в Штокгольмі вчас нобелівского тыжня.

Тота любов може односити ся до предметів, котры, подля слів лавреаткы Нобля о тым, в што вірила од дітины, так само мают своі проблемы, учутя, а «звірята то все были таємничы, мудры і свідомы істоты, з котрыма од все лучыла нас духова реляция і глубока подоба. Рікы, дорогы мали свій быт, были жывыма істотами, котры мапуют наш простір і будуют почутя приналежности» – то дальше цитуваня з выступліня О. Токарчук.

На занятях молодіж і інструкторы не будут мати доступу до віртуального світа. «Хочеме, жебы участникы варштатів могли наново одкрыти вартіст, яком є жытя далеко од великых аґломераций міста, близко натуры, в контакті з природом» – кінчыт Марлена Мозьдзіньска.

 

 

 

 

На знимках горі інструкторы варштатів: Кристиян Лысонь, Ґражына Копець, Михал Ламжа, Моніка Бабуля (фот. материялы орґанізатора).

ShareTweet

Повязаны дописы

Мож приголосити ся до Карпатьской писанкы 2023

2. 2. 2023
Кадр з фільму; од ліва: Я. Трохановскій, Ф. Ґоч, П. Трохановскій

Нештоденны істориі – Лемковина

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні