lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Ціну Александра Павловіча здобыла «Серна в нераю»

Петро Медвідь Петро Медвідь
16. 7. 2020
» Культура

У 2020-ім році в рамках Цін і Премій словацького Літературного фонду (Literárny fond) за оріґіналну творчость, фонд знова удільовав і Ціну а Премію Александра Павловіча, котры належать русиньскій літературі. Оціньовали ся творы, котры вышли в роках 2018 і 2019.

Як інформовав Літературный фонд на своїм офіціалнім сайті, Ціну Александра Павловіча за оріґіналный твор в русиньскім языку здобыла книжка Данієлы Капральовой з назвов «Серна в нераю», котра вышла у 2018-ім році, і выдало єй Обчаньске здружіня Колысочка.

Премію Александра Павловіча здобыв вже знамый русинськый поет Юрко Харитун із збірков поезії під назвов «Моя тринадцята», котру выдала Академія Русиньской културы в Словацькій републіці у 2019-ім році.

«Серна в нераю»

Данієла Капральова штудовала на Середнiй умелецькопромысловій школі в Кошыцях шпеціалізацію фотоґрафія, і на Універзіті Павла Йозефа Шафарика в Пряшові, на Катедрі вытварной выховы.

Робила у Вігорлатьскім музею і у Вігорлатьскій бібліотеці в Гуменнім, Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях і в каштелю в Снині. Моментално є кураторьков Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові. Присвячує ся фотоґрафії, музеоедуколоґії, кураторству і поезії.

Збірка «Серна в нераю» была їй поетічным дебутом. Находять ся в ній стихы по русиньскы і по словацькы. Збірку такыма словами характерізовав Штефан Сухый, русиньскый поет і писатель:

„Збірка Данієлы Капральовой є компонована як денниковый запис, в котрім безназвовы віршы не мають інтерпункцію, также каждый творик представлять якыйсь отвореный выдых неспокійной, но о то чістотов ціннішой душы, глядаючой ідеал людьской статочности, ай кедь го находить лем недостаточно в конзумнім світі.

На першый погляд бы ся виділо, же тоту поезію творять незвычайны денниковы записы. Чітательске виджіня в тім припаді наводить к упрощіню. Курте, но інтензівне вздыханя – то є бой душы як о властну чістоту, так і о чістоту світа. Жывым ідеалом той чістоты духа є божскость, але не церьковна. Є то ідеал добра, справодливости і красоты, є то гляданя перспектівы віры на направу розщіпленого сумліня модерного чоловіка.“

Ціны і Премії Александра Павловіча

Літературный фонд уділює од 2005-го року літературну Ціну Александра Павловіча за найліпшый літературный твор написаный по русиньскы і Премії Александра Павловіча за літературный твор написаный по русиньскы і за тлумачіня літературного твору зо словацького на русиньскый язык. Ціны і Премії Александра Павловіча суть все удільованы творам, котры вышли в попередніх двох роках. Ціну і Премії уділює выбор Секції про оріґіналну літературу на пропозіцію журі.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

29. 1. 2023

До музея Варгола затікать. Часть творів ішла до депозіту

20. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Навернутя під єдну стріху

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні