lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Творы Євґенія Фенцика діставають ся ку чітателям

Петро Медвідь Петро Медвідь
26. 7. 2022
» Культура

В тых днях діставать ся ку чітателям нова публікація з Выдавательства Пряшівской універзіты в рамках серії Русиньска класіка.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2022/07/142-perehlad-tyznia-fencyk.mp3

Тандем літературознателів із Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, Валерій Падяк і Михал Павліч, по двох публікаціях, в якых пошоровали творы Анатолія Кралицького, і выбері пєс з репертоара Театру Александра Духновіча, одкрывають про сучасного чітателя далшу вызначну русиньску особность і його творчу дідовизну.

Три найважнішы творы

Книга з назвов Євґеній Фенцик. Творы приносить три цілы, комплетны творы того вызначного священика, поета, прозаіка, драматіка і публіцісты другой половины 19-го столітя. Но подля редакторів выданя, іде о три найважнішы літературны творы, із веце як двасто, котры Фенцик почас свого жывота написав.

Книга його выбратых творів обсягує повісти Нищіє духом і Учитель-Неборак, як і драму з назвов Покореніє Ужгорода. Його творы, незаслужено забыти, як пишуть редакторы новой публікації, так холем часточно вертають ся днесь ку русиньскому чітательови.

В книзі Євґеній Фенцик. Творы найдеме і доста шыроку а глубоко оброблену біоґрафію Фенцика, котру знова приготовив, як і в попердніх выданях Кралицького, Валерій Падяк. Так само 400-сторінкова публікація, котрой выданя підпорив і Фонд на підпору културы народностных меншын, обсягує і богатый додаток з ілустраціями.

Падяк з Павлічом так знова сягли по далшім скарбі русиньской літературы, котрый і вдяка українізації в минулім столітю зіставав мімо інтересу, і приношають тот скарб очіщеный од пороху днешньому чітательови.

Книжка, як повів єден із редакторів, Валерій Падяк, в тых днях має вказати ся друком, но уж теперь шырокый круг заінтересованых може собі єй цілу прочітати і на сайті Пряшівской універзіты, бо хотять, жебы дістала ся ку што найвекшому чіслу чітателів.

Євґеній Фенцик

Євґеній Фенцик (рр. 1844 – 1903) быв родаком із села Мартінка на Підкарпатю. Штудовав на ґімназії в Ужгороді і Сату-Маре. Потім абсолвовав богословску факулту на універзіті у Відню. Якраз там, в столиці монархії залучів ся Фенцик до патріотічных кружків славяньской штудентьской молодежі. На священика быв рукоположеный і 1869-ім році.

Фенцик зачав писати літературу уж почас своїх штудентьскых років. Публіковав стихы, оповіданя а докінця і краєзнавчі статі, котры выходили на сторінках ужгородьскых ґазет СвѢтъ, Новый свѢтъ ці у львівскій ґазеті Слово.

У 1885-ім році зачав выдавати властну ґазету, котра мала назву Листокъ. Тота выходила до 1903-го року, до його смерти, і цілый час єй редаґовав.

Фенцик окрім іншого інтересовав ся і о історію Русинів. Зробив інтересный проґрам їх досліджінь, котрый мав назву Мысли о составленіи нашей історіи. В роках 1892 аж 1896 на сторінках ґазеты Листокъ опубліковав довгу статю о історії русиньской літературы, котра вышла під назвов Очеркъ угро-русской письменности. В Додатку ку Листку, котрый выдавав од 1891-го року, публіковав серію статей о выгодах модерного господаріня на селах, про русинискых священиків зробив коло 200 текстів проповідей.

Быв редактором учебників про русиньскы школы з ґраматікы, математікы, фізікы, ґеоґрафії і історії. Так само є автором реліґійных робот Литургика і Молитвенникъ.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

29. 1. 2023

До музея Варгола затікать. Часть творів ішла до депозіту

20. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Навернутя під єдну стріху

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні