Як інформовав Юрій Шиповіч, голова русиньского културолоґічного клубу, 6-го авґуста 2022-го року в просторах Виноградівской централной публічной бібліотекы одбыла ся презентація нового русиньского выданя.
Іде о книгу народных приповідок, позбераных і упорядкованых жытельков села Онок – Марійов Білак. Книга з позбераным народным богаством дістала назву Вшиткі люди – вшитко знавуть.
Авторка на презентації новой книгы розповіла, як глядала малы формы народной мудрости много років і наконець назберало ся їх понад 1200. Пак внукы помогли авторці пошорити за алфавітом тоты приповідкы і класіфіковати їх.
Фінанціями підтримав выданя книгы Василь Гера. До того, жебы книжка вышла, доста поміг і голова Закарпатьского областного нучно-културолоґічного общества імени Александра Духновіча Юрій Продан, як і голова Виноградівского районного общества імеми Александра Духновіча Михаіл Чухран, котрый є так само знаный русиньскый писатель. У публікації быв редактором выданя.
„Тяжко повісти, коли і кым складена кажда окрема приповідка. Многы із них явно мають солідный вік, може іщі і з дохрістіаньскых часів,“ повіла на презентації авторка. Так само спомянула, же на приповідках видіти вплив културы вшыткых народів, котры сусідили з Оночанами – Мадярів, Жыдів, Словаків.
„Жебы їх ліпше зрозуміти, треба знати і тот природный а історічный фон, на якім они народили ся і хосновали ся,“ повіла Марія Білак.
Участным приговорив ся і редактор публікації Михаіл Чухран, котрый підкреслив, же цінность тых афорізмів є в тім, же легко держать ся в памяти, дякуючі свойой точности, „подібній нашій народній різьбі до дерева. Бо подекторе слово, по суті і мудре, но кострубато повіджене, не записало бы ся до народной памяти.“
Чухран вірить, же і тот невеликый зборник буде далшов путьов до „безодных глубин устной народной творчости русиньского народа“.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА